ФОРТЕПІАННІ СОНАТИ № 1 І 2 ВАСИЛЯ БЕЗКОРОВАЙНОГО З ПОЗИЦІЙ ТОНАЛЬНИХ І ФОРМОТВОРЧИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

У статті здійснено спробу виявити тональні та формотвірні особливості сонат Василя Безкоровайного та і їх дидактичний потенціал. Констатовано, що сонатні жанри в доробку композитора є художньо і дидактично вартісними зразками національного педагогічного репертуару. На їх прикладі можливе зіставлення класичної сонатної циклічної структури з численними індивідуально-трактованими модифікаціями і рисами фольклорних та побутових жанрів національного музичного мистецтва. Матеріал сонат з огляду на виконавські завдання (звукотворчі, стильові, жанрові, фактурні) цікавим є прикладом українського дидактичного репертуару сміливого трактування форми і тонального плану, становить добре підґрунтя для розвитку тонально-гармонічного мислення, ритмічних труднощів, пластичного мелодичного голосоведення інтервальними смугами, діалогічних перекличок далеких регістрів, різних типів акордової техніки.