Біологічний матеріал, необхідний для приготування мікропрепаратів, у діагностиці інфекційних і паразитарних захворювань людини

Матеріалом для мікроскопічного дослідження були кров, кістковий мозок, ліквор, пунктати лімфатичних вузлів, фекалії, дуоденальний вміст і жовч, сеча, харкотиння, виділення сечостатевих шляхів, біоптати тканин, мазки зі слизової оболонки ротової порожнини, піднебінних мигдалин, носа та ін. Остаточний діагноз гельмінтозів може бути встановлений тільки на підставі позитивних даних лабораторних досліджень. Основним методом лабораторної діагностики цих інвазій є виявлення яєць або личинок гельмінтів. Матеріалом для досліджень служать випорожнення, вміст дванадцятипалої кишки, кров, харкотиння, біопсовані тканини та інші матеріали. Препарати з крові для мікроскопії готують зазвичай на предметному склі, від його якості і чистоти значною мірою залежить ефективність виявлення та ідентифікації кровепаразитів. Препарати від хворих на лейшманіоз досліджують під імерсією, лейшманії в них розташовуються поза клітинами, але нерідко вони виявляються в цитоплазмі мононуклеарів і нейтрофільних лейкоцитів. Число лейшманій в одній клітині може досягати декількох десятків. Вони мають форму дрібних овальних або круглих тілець розміром від 2,5 до 5 мкм. Цитоплазма забарвлюється в сірувато-блакитний, ядро — у червоний або червоно-фіолетовий, кінетопласт — у темно-фіолетовий колір. Наявність ядра і кінетопласт — голов­на ознака, що відрізняє лейшманію від тромбоцитів, коків, дріжджових клітин. При лабораторному дослідженні (забарвлення за Романовським — Гімзою) мікрофілярії фарбуються в темно-блакитний колір і нагадують покручені волокна. Усередині личинок добре проглядається ядерна зернистість. Збудники паразитарних і інфекційних хвороб також можуть перебувати й в інших біологічних субстанціях організму людини (сеча, спинномозкова рідина, кістковий мозок, виділення сечостатевих органів, дуоденальний вміст, жовч, мокротиння).