Клініко-морфологічна характеристика грипу А(H1N1)pdm у епідемічному періоді 2015–2016 рр. в осіб похилого віку

Мета дослідження: вивчити клінічний перебіг грипу A(H1N1), грипозної пневмонії, патоморфологічні зміни в легенях в осіб похилого віку в періоді 2015–2016 рр. Матеріал і методи. В епідемічний період 2015–2016 рр. у ЦМКЛ № 1 м. Донецька під наглядом перебувало 36 хворих на грип А(H1N1) у віці 60–84 років (чоловіків — 24, жінок — 12). У 24 хворих (66,7 %) діагностовано грип з пневмонією. У 33,3 % діагноз грипу А(H1N1) був підтверджений серологічним методом (реакцією гальмування гемаглютинації), у 63,9 % — дослідженням полімеразної ланцюгової реакції, у тому числі у 87,5 % померлих пацієнтів. Результати дослідження. У всіх пацієнтів протягом 5 років до захворювання були відсутні вказівки на вакцинацію проти грипу. На 5–9-й день хвороби госпіталізовано 66,7 % хворих, 1 пацієнтка (2,8 %) надійшла до відділення через 2 тижні від початку захворювання. У 41,7 % хворих неускладненим грипом спостерігався виражений синдром інтоксикації з першої доби захворювання. Загальна тривалість гарячки становила 8,7 ± 2,6 дня. Усі літні пацієнти з неускладненим грипом одужали. У 24 хворих (66,7 %) встановлено діагноз «грип з пневмонією». У 36,1 % пацієнтів пневмонія мала тотальний або субтотальний характер, ускладнений дихальною недостатністю II–III ступеня. Противірусне лікування осельтамівіром (Tamiflu) пацієнти на грип та грипозну пневмонію не отримували через відсутність препарату в аптечній мережі в умовах локального збройного конфлікту. Антибактеріальна терапія включала внутрішньовенне введення меропенему, захищені цефалоспорини III покоління, респіраторні фторхінолони, макроліди в звичайних дозах. Оксигенотерапія була обов’язковою умовою комплексної терапії хворих на грипозну пневмонію через лицьову маску, герметичну маску з резервуарним мішком, через герметичну маску з опорою видиху (позитивний тиск кінця видиху), неінвазивну штучну вентиляцію легенів. Патогенетична терапія включала рестриктивний тип інфузійної терапії, була спрямована на купірування набряку легенів і респіраторного дистрес-синдрому, корекцію анемії, артеріального тиску і рівня глюкози, призначення бронхомуколітиків. Серед обстежених 36 хворих похилого віку на грипозну пневмонію померли 16 (летальність — 44,4 %). Висновки. Летальність від грипозної пневмонії в осіб похилого віку в регіоні локального збройного конфлікту характеризувалася високим показником внаслідок відсутності вакцинації проти грипу і противірусної терапії, пізнього звернення за медичною допомогою, а також наявності тяжких хронічних фонових захворювань.