Діагностичне значення окремих маркерів у верифікації бактеріального характеру запальних процесів респіраторної системи

Вступ. Останнім часом накопичено все більше даних стосовно ролі інфекції як чинника ризику візинг-синдрому, бронхіальної астми та її загострень, що досить часто потребують проведення диференціальної діагностики з таким їх ускладненням, як пневмонія бактеріальної чи вірусної етіології. Мета роботи: для покращення діагностики бактеріальних запальних процесів дихальних шляхів у дітей різного віку вивчити окремі результати обстеження хворих. Матеріал і методи. Комплексно обстежено 279 хворих дітей від грудного до дошкільного віку. Першу (І) клінічну групу становили 100 дітей грудного віку, які надійшли до стаціонару з приводу позалікарняної бактеріальної пневмонії (БП). Другу (ІІ) групу сформували 56 хворих на бронхіальну астму дітей, у яких підтверджено бактеріальну природу фебрильних нападів астми. До третьої (ІІІ) групи увійшло 46 хворих на БА пацієнтів, у яких підтверджено вірусний характер фебрильних загострень астми. А четверту (IV) групу сформували 77 пацієнтів грудного віку з гострою вірусною інфекцією (ГРВІ) дихальних шляхів у вигляді гострого бронхіту (45 дітей), бронхіоліту (15 випадків) і вірусної пневмонії (17 хворих). Результати та їх обговорення. За показниками лейкоцитограми периферичної крові у хворих на БП на відміну від однолітків із ГРВІ відзначалась наявність бактеріально-запального процесу. Дослідження в сироватці крові концентрації С-реактивного протеїну дозволило отримати такі результати: середній вміст даного білка в І клінічний групі становив 67,26 ± 4,90 мг/л, у ІV групі — 22,39 ± 4,40 мг/л, у ІІ групі — 56,2 ± 2,6 мг/л та в III групі порівняння — 28,8 ± 2,4 мг/л (PI : II, III, IV; II : III, IV < 0,05). Висновки. Жоден вивчений клініко-параклінічний маркер не має самостійної діагностичної цінності у підтвердженні бактеріального запалення.