Клініко-лабораторні особливості стеатозу підшлункової залози у дітей з надлишковою вагою та ожирінням

Актуальність. Неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози — патологічний стан, тісно асоційований з ожирінням та іншими компонентами метаболічного синдрому. Клінічні прояви обумовлюються порушенням екзокринної функції залози, що супроводжується розвитком дисбіотичних змін та інтестинальних розладів. Мета. Вивчити клініко-лабораторні особливості стеатозу підшлункової залози у дітей з надлишковою вагою та ожирінням. Матеріали та методи. У 24 дітей з функціональними розладами шлунково-кишкового тракту визначали наявність стеатозу підшлункової залози за допомогою ультра­звукового дослідження. Для характеристики стану тонкокишкової мікробіоти проводили водневий дихальний тест з навантаженням глюкозою або лактозою. Виявлення стеатозу печінки проводили за допомогою транзієнтної еластрографії печінки з визначенням контрольованого параметра ультразвукового затухання. Розподіл за групами відбувся на підставі наявності стеатозу підшлункової залози: контрольну групу (S0) становили 12 пацієнтів без стеатозу підшлункової залози, основну групу (S+) — 12 пацієнтів зі стеатозом підшлункової залози. Результати. Стеатоз підшлункової залози у дітей з надлишковою вагою та ожирінням характеризувався неспецифічною клінічною картиною з переважанням диспептичних явищ. Встановлено, що у дітей основної групи спостерігалось зниження рівня амілази сироватки крові порівняно з конт­рольною групою (середнє значення (30,40 ± 12,45) ммоль/л в основній групі та (51,88 ± 19,81) ммоль/л у контрольній, p < 0,05). Було виявлено, що у пацієнтів основної групи вірогідно частіше зустрічалась стеаторея (75 % хворих основної групи проти 33,3 % дітей контрольної групи, p < 0,05). Стеатоз підшлункової залози у дітей був асоційований з розвитком синдрому надмірного бактеріального росту (50 % хворих основної групи проти 8,3 % дітей контрольної групи, р < 0,05). Серед пацієнтів зі стеатозом підшлункової залози 41,6 % мали ознаки стеатозу печінки, в той час як панкреатичний стеатоз зустрічався у 62,5 % пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки. Діти зі стеатозом підшлункової залози мали помірне прискорення швидкості осідання еритроцитів (середній показник становив (16,6 ± 6,76) мм/год у пацієнтів основної групи проти (7,17 ± 3,18) мм/год у пацієнтів контрольної групи). Висновки. Панкреатичний стеатоз може виступати більш раннім маркером ектопічного накопичення жиру порівняно зі стеатозом печінки. Стеатоз підшлункової залози у дітей з надлишковою вагою та ожирінням характеризується наявністю низькорівневого системного запалення, диспептичних явищ, непрямих ознак зовнішньосекреторної недостатності залози та синдромом надмірного бактеріального росту.