Особливості діагностики та лікування кислотозалежної патології у хворих на цукровий діабет

У статті розглядається проблема поєднаного перебігу кислотозалежної патології шлунково-кишкового тракту та цукрового діабету (ЦД). Акцентовано увагу на тому, що в переважній більшості випадків лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби і пептичних виразок у хворих на цукровий діабет слід проводити не у вигляді монотерапії інгібітором протонної помпи, а комплексно і диференційовано, з урахуванням етіологічних і патогенетичних особливостей розвитку даної патології. При виборі компонентів схеми потрійної терапії або квадротерапії для ерадикації H.pylori у хворих на ЦД серед групи інгібіторів протонної помпи перевагу бажано віддавати пантопразолу (препарат Зованта). Пантопразол не вступає у конкурентні взаємини з кларитроміцином — основним антибіотиком у складі антихелікобактерної терапії. Антихелікобактерна терапія на основі пантопразолу знижує ймовірність виникнення побічних ефектів і підвищує ефективність лікування.