
Порівняльна оцінка застосування урикодепресантів алопуринолу та фебуксостату при подагричній нефропатії Повідомлення 2. Експериментальне дослідження
Author(s) -
O.V. Sinyachenko,
Т.Б. Бевзенко,
Д.М. Федоров
Publication year - 2021
Publication title -
počki
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1265
pISSN - 2307-1257
DOI - 10.22141/2307-1257.7.3.2018.140203
Subject(s) - mathematics
Актуальність. У попередньому нашому дослідженні (повідомлення 1) проведено порівняльну оцінку ефективності двох урикодепресантів — алопуринолу і фебуксостату щодо впливу на функціональний стан нирок у хворих на подагричну нефропатію й встановлено перевагу другого препарату. Мета цієї роботи: провести порівняльну оцінку впливу алопуринолу та фебуксостату на прояви експериментальної подагричної нефропатії. Матеріали та методи. Експеримент проведено на 70 самцях білих нелінійних щурів. Тваринам одноразово уводили повний адъювант Фрейнда з селезінковою дезоксирибонуклеїновою кислотою великої рогатої худоби і в подальшому щодня давали харчовий раціон, що включав автолізат дріжджів з молібдатом амонію та інозином, а кожні 10 днів в черевну порожнину вводили стерильну суспензію сечової кислоти. Через 20 діб щурів розподілили на 3 групи: у 1-й в харчовий раціон додавали алопуринол, у 2-й отримували фебуксостат, у 3-й лікування урикодепресантами не здійснювали. Під інгаляційним ефірним і внутрішньочеревним нембуталовим наркозом щурів виводили з експерименту. За допомогою світлової мікроскопії виконували дослідження тканин нирок. Морфологічні препарати забарвлювали гематоксиліном і еозином, за ван Гізоном і альціановим синім, ставили PAS-реакцію, підраховували середній показник ушкоджень окремих ниркових структур. Результати. При експериментальній подагричній нефропатії спостерігається ураження всіх структур нирок (клубочків, канальців, строми, судин), частота й ступінь тяжкості яких пов’язані з урикодепресивною терапією, що проводилась, причому інгібітор ксантиноксидази алопуринол та інгібітор ксантиноксиредуктази фебуксостат рівною мірою пригнічують рівень урикемії, але дія першого препарату більше спрямована на тубулоінтерстиціальні зміни, а другого — на гломерулярні з подальшим пригніченням небілкових азотистих продуктів і молекул середньої маси в крові. Висновки. З урахуванням попереднього клінічного дослідження при подагричній нефропатії встановлено перевагу фебуксостату над алопуринолом.