Вікові та статеві особливості геометрії проксимального відділу стегнової кістки у хворих із її внутрішньосуглобовими переломами

Згідно з даними літературних джерел, деякі параметри стегнової кістки (СК), а саме довжина її осі, шийково-діафізарний кут та ін., є незалежними предикторами переломів проксимального відділу стегнової кістки (ПВ СК), проте подібні дослідження серед хворих української популяції відсутні. У статті наведені дані літературних джерел та результати власного дослідження особливостей геометричних параметрів СК у хворих із внутрішньосуглобовими переломами ПВ СК. Проаналізовано 100 оглядових (передньо­задніх) рентгено­грам кульшових суглобів (таза) хворих віком 50–89 років (середній вік 70,98 ± 0,99 року). Обстежено 31 жінку та 39 чоловіків, які були госпіталізовані з внутрішньо­суглобовими переломами СК, та 30 осіб (16 жінок і 14 чоловіків) без переломів. Оцінку параметрів геометрії стегнової кістки проводили на контралатеральній до перелому кінцівці. Для аналізу пацієнти були розподілені на підгрупи за віком і статтю. Виявлено вірогідний вплив віку на параметри геометрії ПВ СК у чоловіків та жінок із внутрішньосуглобовими переломами, проте не в осіб без переломів. Також встановлено вірогідно нижчі показники довжини осі стегнової кістки, основи та діаметра головки, відстані «головка — вертлюг» у чоловіків із внутрішньосуглобовими переломами ПВ СК порівняно з показниками осіб без переломів при відсутності вірогідних відмінностей показників у жінок. Виявлені відмінності необхідно враховувати як при плануванні оперативних втручань після перелому ПВ СК, так і для прогнозування ризику переломів ПВ СК в осіб старших вікових груп.