Клініко-патогенетична значущість остеоасоційованих мікроелементів при хворобах суглобів. Повідомлення ІІ. Мікроелементоз у волоссі

Актуальність роботи. Мікроелементоз (дисбаланс в організмі рівнів окремих мікроелементів — МЕ) розглядають як одну з важливих клініко-патогенетичних складових дегенеративно-запальних хвороб суглобів, а МЕ можуть відігравати роль кофакторів, що беруть участь у процесах артикулярного запалення. Мета роботи: вивчити рівні у волоссі та провести оцінку клініко-патогенетичної значущості остеоасоційованих МЕ (кобальту — Со, міді — Cu, заліза — Fe, літію — Li, марганцю — Mn, свинцю — Pb, стронцію — Sr, цинку — Zn) при різних артритах — ревматоїдному (РА), реактивному урогенітальному хламідійіндукованому (РеА), псоріатичному (ПсА), подагричному (ПА) та остеоартриті (ОА). Матеріал і методи. Під наглядом перебували 262 хворі, серед яких було 89 чоловік, що страждають від РА, 31 — від РеА, 35 — від ПсА, 49 — від ПА та 58 — від ОА. Розподіл чоловіків і жінок у цих групах відповідно становив 1 : 2, 2 : 1, 1 : 1, 11 : 1, 1 : 3, середній вік обстежених був 47, 34, 42, 48 і 58 років, а тривалість клінічної маніфестації захворювання — 10, 4, 11, 7 та 12 років. МЕ у волоссі досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спектрометру з електрографітовим атомізатором «SolAAr-Mk2-MOZe». Результати. Мікроелементоз у волоссі притаманний усім хворим на артрити. При усіх нозологічних формах суглобової патології спостерігається вірогідне зменшення вмісту у волоссі Mn при накопиченні Fe та Pb. Тільки при РА відмічалася відсутність змін у волоссі рівня Сo, при ПсА — Cu, а при ПА — Li й Sr. Якщо порівняно зі здоровими особами ПА перебігає з підвищенням концентрації у волоссі Zn, то для ОА характерне збільшення цього МЕ, що має певне диференціально-діагностичне значення. Існують прямі відношення показників у волоссі та сироватці крові (Mn, Pb), а також різноспрямовані (Fe). Мікроелементний склад крові залежить від ступеня активності й клініко-лабораторних ознак захворювань, поширеності артикулярного процесу, тяжкості кістково-деструктивних змін суглобів (субхондральний склероз, остеокістоз, остеоузури, епіфізарний остеопороз тощо), наявності системного остеопорозу, спондилопатії (остеохондроз, спондилоартроз) та екстраартикулярних проявів артритів (ураження шкіри, м’язів, периферійної нервової системи, лімфатичних вузлів, внутрішніх органів). Показники Co, Cu, Li, Mn, Pb, Sr і Zn у крові при РА, ПсА та ПА можуть мати певну прогностичну значущість. Висновки. При усіх нозологічних формах артритів спостерігається вірогідне зменшення у волоссі Mn при накопиченні рівнів Fe та Pb, що беруть участь у патогенетичних побудовах РА, РеА, ПсА, ПА, ОА і визначають їх клінічний перебіг. Очевидно, у майбутньому з’явиться можливість проводити раціональнішу медичну технологію діагностики й лікування хвороб суглобів, розробити коригуючі мікроелементоз препарати, поліпшити якість прогнозування за ефективністю терапевтичних заходів.