Остеохондроз: патогенетичні біорегуляційні можливості застосування препарату Дискус композитум

Лікування остеохондрозу залишається однією з актуальних проблем у терапії дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату [1]. У клінічних дослідженнях показано, що остеохондроз — хвороба всього організму і, відповідно, проблема міждисциплінарна, актуальна як для неврологів, так і для ортопедів та лікарів загальної практики [2]. Представлений короткий огляд клінічних досліджень, що демонструють актуальність застосування біорегуляційного підходу, препарату Дискус композитум та інших комплексних біорегуляційних препаратів (КБП) [3–6]. Особливість КБП — вміст надмалих доз (low dose, very-low dose antigen) діючих речовин, що сприяють відновленню процесів саморегуляції і детоксикації в організмі, активізації процесів метаболізму та регенерації/репарації. Біорегуляційна дія КБП доповнює дію інших лікарських засобів, що добре поєднуються з ними. Оскiльки надмалі дози не метаболізуються в організмі, у КБП відсутня фармакокінетика: вони не вимагають додаткових витрат енергії і не мають фармакологічного навантаження на організм [3–6]. У зв’язку з цим вони добре переносяться пацієнтами при тривалому прийомі. Також їх застосування актуально в тих випадках, коли є протипоказання, побічні дії і ризик розвитку ускладнень при прийомі препаратів інших груп.