Стан мінеральної щільності кісток у постменопаузальних жінок різного віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу

Актуальність. Актуальні сть порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у пост­менопаузальних жінок обумовлена високим ризиком виникнення остеопоротичних переломів, особливо на тлі коморбідної патології. Мета дослідження: оцінка впливу цукрового діабету (ЦД) 2-го типу на стан мінеральної щільності кісток у жінок різного віку в постменопаузальному періоді залежно від тривалості ЦД та виду цукрознижувальної терапії. Матеріали і методи. Мінеральну щільність кісток було досліджено у 38 постменопаузальних пацієнток із ЦД 2-го типу (середній вік — 64,36 ± 1,95 року, середня тривалість ЦД — 10,68 ± 1,88 року, середній рівень глікованого гемоглобіну — 9,02 ± 0,29 %). Для оцінки стану МЩКТ використовували двохенергетичну рентгенівську абсорбціометрію (Dual-energy X-ray Absorbtiometry — DXA). Мінеральну щільність кісток оцінювали за допомогою Т-критерію. Результати. Показано, що з віком у постменопаузальних жінок без діабету МЩКТ, що оцінюється за Т-критерієм, закономірно зменшується в усіх зонах дослідження. Так, Т-критерій на рівні поперекового відділу хребта (L1–L4) у жінок 50–59 років становив –0,24 ± –0,02, що відповідає остеопенії. У жінок 60–69 років Т-критерій — –2,20 ± –0,22, що відповідає остеопорозу. Виявлено, що вікові зміни середніх значень Т-критерію за ЦД 2-го типу менш негативні, ніж у групі контролю, проте порівняно з контролем гірші показники денситометричної щільності кісток лише на рівні L1–L4 у віці ≤ 60 років — –0,71 ± –0,09 vs –0,24 ± –0,02 (P < 0,001). Висновки. З віком у постменопаузальних жінок із ЦД 2-го типу та без діабету МЩКТ, що оцінюється за Т-критерієм, зменшується в усіх зонах дослідження. Виявлено, що у постменопаузальних жінок, хворих на ЦД 2-го типу, гірші показники денситометричної щільності кісток (за Т-критерієм) на рівні L1–L4 у віці ≤ 60 років. При збільшенні тривалості ЦД 2-го типу понад 10 років зменшується денситометрична щільність шийки стегнової кістки, а в поперековому відділі хребта зміни МЩКТ за Т-критерієм мають протилежний характер. Інсулінотерапія не призводить до поліпшення МЩКТ стегнових кісткок за Т-критерієм, але позитивний ефект інсулінотерапії на МЩКТ поширюється на поперековий відділ хребта.