Open AccessПрогнозування ризику розвитку прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом 1-го типу та супутньою діабетичною нефропатією: роль генетичних факторів
Author(s) -
Т.В. Авраменко,
Andriy Hrybanov,
Zoia Rossokha
Publication year - 2021
Publication title -
mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1427
pISSN - 2224-0721
DOI - 10.22141/2224-0721.8.72.2015.72325
Subject(s) - enos , preeclampsia , pon1 , medicine , concomitant , diabetes mellitus , diabetic nephropathy , endocrinology , nephropathy , obstetrics , pregnancy , biology , genetics , gene , nitric oxide , genotype , nitric oxide synthase
Актуальність. Систематичними оглядами встановлено, що, коли є діабетична нефропатія, імовірність несприятливих наслідків для плода зростає удвічі, а для матері — у 5 разів. Більшість ускладнень у пацієнток із діабетичною нефропатією опосередковується через розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). До 45 % матерів із діабетичною нефропатією потребують розродження в терміни до 34 тижнів вагітності через розвиток прееклампсії. Навіть при І стадії хронічної хвороби нирок виникнення/наявність АГ збільшує ризик передчасних пологів у 3,40–7,24 раза. Прогнозування розвитку гіпертензивних розладів у вагітних жінок із діабетичною нефропатією дозволить своєчасно застосувати відповідні профілактичні заходи, установити більш ретельний моніторинг та в результаті сприятиме покращенню материнських та перинатальних наслідків вагітності в зазначеній групі жінок. Мета дослідження: на підставі вивчення клініко-лабораторних показників, профілю носійства поліморфних варіантів генів, а також характеру міжгенних та генно-середовищних взаємодій визначити сприятливі фактори та їх поєднання, що б дозволили спрогнозувати ризик прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом 1-го типу та супутньою діабетичною нефропатією. Матеріали та методи. Основну групу становили 30 пацієнток із ЦД 1-го типу та прееклампсією (із них 23 — із діабетичною нефропатією), групу порівняння — 30 пацієнток із ЦД, вагітність яких перебігала без прееклампсії (13 — із діабетичною нефропатією). У всіх пацієнток вивчалися 7 поліморфних варіантів 5 генів: А1166С_AT2R1; C108T_PON1; Thr83Ala_ та T138C_MGP; 4b/4a_ та G894T_eNOS; I/D_ACE. Результати. Якщо є діабетична нефропатія, розвиток прееклампсії асоціювався з такими факторами: тривалим стажем ЦД (> 14 років); наявністю діабетичної ретинопатії; генотипом 108СТ за геном PON1, а також ID- и DD-генотипом за геном АСЕ. Значущими комбінаціями генів були ACE + PON1, а також MGP (Thr83Ala) + eNOS. Висновки. У пацієнток із цукровим діабетом 1-го типу та супутньою діабетичною нефропатією без артеріальної гіпертензії можна рекомендувати вивчення зазначених поліморфних варіантів генів для визначення ризику розвитку прееклампсії.