Open AccessPathogenetic Features of Gastroduodenal Peptic Ulcer Associated with Hypertension and Diabetes Mellitus Type 2
Author(s) -
I. O. Sitsinska
Publication year - 2021
Publication title -
mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1427
pISSN - 2224-0721
DOI - 10.22141/2224-0721.2.74.2016.70943
Subject(s) - caga , helicobacter pylori , medicine , gastroenterology , peptic ulcer , diabetes mellitus , type 2 diabetes mellitus , endocrinology , biology , virulence , biochemistry , gene
Розвиток та перебіг пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки супроводжуються наявністю штамів H. pylori (СagA+ VacA+, СagA+ vacА–, CagA– VacA+, CagA– VacA–), що виявлено у хворих за наявності супутньої патології та коли її немає. У групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки в поєднані з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу виявлено штами СagA+ VacA+ у 14 осіб (45,16 %), СagA+ VacA– — у 4 (12,9 %), CagA– VacA+ — у 13 (41,43 %) та в групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки — відповідно в 4 (13,79 %), у 8 (27,59 %), у 16 (55,17 %) осіб. Вплив штамів H. pylori супроводжується змінами протеолітичної та фібринолітичної активності. З урахуванням супутньої патології та ролі штамів при розвитку основної патології виявлено вірогідне зниження рівня лізису альбуміну, лізису азоказеїну та підвищення лізису азоколу порівняно зі зниженням сумарної фібринолітичної активності, неферментативної фібринолітичної активності та підвищенням ферментативної фібринолітичної активності. Використання антихелікобактерної базисної терапії та пробіотиків (Lactobacterium, Bifidobacterium) дає позитивний результат.