z-logo
open-access-imgOpen Access
Ефективність препарату Адаптол у комплексному лікуванні хворих із синдромом тиреотоксикозу
Author(s) -
V.І. Pankiv
Publication year - 2021
Publication title -
mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1427
pISSN - 2224-0721
DOI - 10.22141/2224-0721.2.74.2016.70926
Subject(s) - chemistry , zoology , medicine , biology
Мета дослідження — вивчення ефективності Адаптолу у лікуванні хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) різного ступеня тяжкості з відхиленнями в емоційній сфері без виражених психоорганічних порушень, а також впливу препарату на ефективність основної тиреостатичної терапії, що дає змогу розширити спектр показань для застосування препарату в практиці лікарів-ендокринологів. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 25 хворих із тиреотоксикозом у стані медикаментозної субкомпенсації (17 — із явним, що розвинувся внаслідок ДТЗ, і 8 — із субклінічним), які отримували в комплексному лікуванні препарат Адаптол протягом двох місяців (група I). Ще 20 хворих з аналогічною патологією сформували контрольну групу (група II). Хворі контрольної групи статистично вірогідно не відрізнялися за віком, статтю, тривалістю та тяжкістю ДТЗ від осіб основної групи. Результати. Проведений аналіз отриманих даних свідчить про те, що в першій (основній) групі хворих на ДТЗ (з додатковим призначенням препарату Адаптол) відзначається більш суттєвий ефект від лікування порівняно з хворими контрольної групи. Додаткове призначення препарату Адаптол сприяло зменшенню добової дози тиреостатичних препаратів у хворих на ДТЗ, що зменшує ризик виникнення ускладнень терапії. Якщо середня добова доза препаратів тіамазолу/карбімазолу на початку лікування в обстежених групах хворих не відрізнялася, то через 2 місяці лікування середня доза тиреостатичних препаратів у першій групі становила 24,3 ± 2,1 мг, у групі контролю — 31,8 ± 2,4 мг (р < 0,05). У процесі терапії Адаптолом відзначалося зниження (р < 0,05) вмісту малонового діальдегіду, а також підвищення активності ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази (р < 0,05) і глутатіонпероксидази (р < 0,05). Висновки. Через 2 місяці терапії Адаптолом, згідно із шкалою Гамільтона, серед хворих основної групи були відсутні тривожні стани (5,6 ± 1,2 бала; р < 0,05), тоді як у контрольній групі відзначалася наявність симптомів тривоги (14,8 ± 2,7 бала; р < 0,05). Адаптол чинить позитивний терапевтичний вплив як щодо оксидантної, так і щодо антиоксидантної системи, що проявляється гальмуванням перекисного окислення ліпідів і активацією компенсаторних процесів. З огляду на проведене дослідження застосування Адаптолу має посісти належне місце в схемах лікування ДТЗ та розширити його можливості у разі як легкого, так і тривалого перебігу захворювання.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here