Тиреотропний гормон: важливі фактори впливу, які потрібно врахувати. Частина 2

Патологія щитоподібної залози є однією з найбільш поширених ендокринопатій, і саме ендокринолог ставить діагноз і визначає тактику лікування. Але вона характеризується великою різноманітністю клінічних проявів, що потребують специфічного лікування, без якого неможливо досягнути ефективності. З ними пацієнт на першому етапі звертається до інших спеціалістів. Це обумовлює необхідність виключення даної ендокринопатії лікарями різних спеціальностей: кардіологами, гінекологами, неврологами, сімейними лікарями та іншими спеціалістами, тобто своєчасного включення визначення тиреотропного гормону (ТТГ), визнаного у світі як скринінговий тест, в алгоритм обстеження пацієнтів або направлення хворого на консультацію до ендокринолога. На підставі рівнів ТТГ визначається подальша тактика обстеження пацієнта. Сьогодні іноді трапляються ситуації, коли пацієнт обстежується в різних лабораторіях і отримані результати, за якими визначається гормональний статус пацієнта, дещо різняться. Які можливі причини дискордантних результатів? На що потрібно зважати? Які фактори слід враховувати при направлені на визначення рівня ТТГ і при інтерпретації результатів? Алгоритми інтерпретації: референтні межі чи діагностичні пороги? Чому на тлі достатньої дози препарату й дотримання режиму прийому лабораторія видає результати ТТГ, які свідчать про неефективність лікування? Відповіді на ці питання ми дамо в даній статті з урахуванням деяких факторів впливу на рівні ТТГ.