Порівняльна оцінка активності клітин вродженого імунітету в пацієнтів із доброякісними та злоякісними захворюваннями щитоподібної залози після радіойодотерапії

Мета: дослідити вплив радіойодотерапії (РЙТ) на цитотоксичну активність NK­клітин та метаболічну активність нейтрофілів (НФ) у хворих на токсичний зоб (ТЗ) та у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) у динаміці. Матеріали та методи. Визначали функцію імунологічних показників у двох групах хворих. У групу А ввійшли 30 хворих на ТЗ віком від 23 до 67 років. Пацієнти отримали курс терапії йодом­131 активністю від 380 до 784 МБк. Групу В становили 29 пацієнтів віком від 24 до 65 років після тиреоїдектомії, в яких було діагностовано папілярну карциному без віддалених метастазів. Пацієнти групи В отримали курс терапії йодом­131 активністю від 3900 до 4720 МБк. Імунологічне дослідження проводили напередодні та в три терміни після РЙТ: 1 (5 чи 6 діб), 2 (від 1,5 до 3 міс.), 3 (від 6 до 7 міс.). Контрольні групи становили донори відповідного віку і статі. Цитотоксичну активність NК­клітин проти індикаторних клітин­мішеней визначали, використовуючи спектрофотометрію. Метаболічну активність НФ досліджували в стандартному тесті відновлення НСТ (нітросиній тетразолій). Результати. Виявлено, що у хворих на ТЗ і у хворих на ДРЩЗ напередодні РЙТ активність NK­клітин знижена в обох групах, активність НФ збільшена у хворих на ТЗ і знижена у хворих на ДРЩЗ. У ранній термін після РЙТ активність NK­клітин у хворих на ТЗ істотно збільшується, тоді як у хворих на ДРЩЗ цей показник не зазнає істотної зміни, активність НФ у хворих на ТЗ залишається високою, а у хворих на ДРЩЗ збільшується. У терміни від 1,5 до 7 міс. після РЙТ активність NK­клітин у хворих на ТЗ знижується до початкового значення, а у хворих на ДРЩЗ залишається низькою, активність НФ у хворих обох груп знижується. Висновки. Порівняльний аналіз результатів виявив різну динаміку активності NК­клітин та метаболічної активності НФ після РЙТ у хворих на ТЗ і у хворих на ДРЩЗ.