Особливості впливу Стифімолу на показники вуглеводного, ліпідного обміну й рівень адипокінів крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією

Мета: оцінити вплив лікування фіксованою комбінацією екстракту гарцинії камбоджійської (що відповідає вмісту кислоти гідроксилимонної 0,05 г) 0,1 г, хрому піколінату 0,0001 г, L-тирозину 0,5 г, L-карнітину 0,015 г, водоростей бурих сухого екстракту (Fucus vesiculosus L.) у перерахунку на йод 0,037 мг на показники ліпідного й вуглеводного обміну, а також на рівень адипокінів (лептину й адипонектину) в крові у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з ожирінням і артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. У дослідження були включені 53 пацієнти (з них 25 чоловіків) віком 55,90 ± 2,15 року з ЦД 2-го типу, артеріальною гіпертензією й ожирінням (індекс маси тіла ≥ 30 кг/м2). Результати. В основній групі (n = 30) через 12 тижнів лікування такою фіксованою комбінацією в дозі по 1 капсулі 3 рази на день рівень HbA1c зменшився на 0,87 ± 0,14 % (P1 = 0,0001), у контрольній (n = 23) — знизився на 0,17 ± 0,16 % (P1 = 0,1), різниця між основною й контрольною групами була статистично значущою (P2 = 0,001). Рівень глюкози в плазмі крові натще в основній групі знизився на 8,00 ± 4,26 % (P1 = 0,03), у контрольній — на 2,7 ± 4,8 % (P1 = 0,2), при цьому різниця між групами була статистично незначущою (P2 = 0,4). Рівень ліпопротеїдів низької щільності в основній групі знизився на 18,20 ± 5,43 % (P1 = 0,001), в контрольній — збільшився на 6,9 ± 6,2 % (P1 = 0,7), різниця між групами була статистично значущою (P2 = 0,003). В основній групі відмічено зниження рівня тригліцеридів на 14,9 ± 6,5 % (P1 = 0,02), у контрольній — збільшення на 20,30 ± 7,46 % (P1 = 0,04), різниця між групами була статистично значущою (P2 = 0,008). В основній групі рівень ліпопротеїдів високої щільності підвищився на 20,2 ± 6,8 % (P1 = 0,03), у контрольній — знизився на 3,7 ± 7,7 % (P1 = 0,12), різниця між групами була статистично значущою (P2 = 0,02). Терапія досліджуваним препаратом не впливала на резистентність до інсуліну, що визначалася за індексом НОМА-ІР і рівнем імунореактивного інсуліну в плазмі крові натще. На фоні лікування досліджуваним препаратом відмічено зменшення рівня лептину на 21,4 ± 6,1 % (P1 = 0,004), а також спостерігалася тенденція до збільшення рівня адипонектину — він зріс на 19,30 ± 9,36 % (P1 = 0,39). Висновки. Зниження маси тіла на фоні терапії означеною фіксованою комбінацією привело до покращення показників вуглеводного й ліпідного обміну, а також позитивно впливало на рівень лептину в плазмі крові.