Можливості передопераційних та інтраопераційних методів діагностики вузлової патології щитоподібної залози

При вузловій патології щитоподібної залози (ЩЗ) важливо своєчасно встановити характер патологічного процесу, оскільки від цього залежить алгоритм лікування пацієнта. Основним та ефективним методом передопераційної діагностики залишається тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ). Однак на цьому етапі не завжди вдається отримати інформативні результати, а також запобігти зайвих операцій або чітко виявити/виключити злоякісний процес. Зменшити частку неінформативних результатів у деяких випадках допомагає стрижнева біопсія голкою, яку пропонують виконувати як альтернативу повторної ТАПБ. Ще один підхід, який достатньо широко використовують для поліпшення перед­операційної діагностики вузлової патології ЩЗ, полягає у додатковому дослідженні з використанням специфічних молекулярних маркерів і тестів. Для ідентифікації доброякісних утворень найчастіше застосовують класифікатор експресії генів, а для виявлення злоякісного процесу — тест на наявність мутацій і генетичних перебудов. Оскільки навіть такий комплексний підхід не завжди дозволяє розмежувати доброякісні та злоякісні пухлини, актуальними залишаються інтраопераційні експрес-гістологічні дослідження (ЕГД). При цьому паралельне виконання ЕГД та інтраопераційної цитології підвищує ефективність інтраопераційної діагностики. Отже, спектр наданих  методів широкий, тому в даному огляді були розглянуті особливості кожного підходу, зокрема, ефективність, можливості та обмеження, а також було показано, в яких ситуаціях доцільно проводити ті чи інші дослідження або їх комплекс.