Динаміка гострофазових показників у хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з абдомінальним ожирінням, цукровим діабетом типу 2 та артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму гена Т-786С eNOS під впливом лікування

Актуальність. Розробка сучасних підходів до фармакотерапії ревматоїдного артриту (РА) у поєднанні з абдомінальним ожирінням (АО), цукровим діабетом типу 2 (ЦД 2) та артеріальною гіпертензією (АГ) залишається актуальною на сьогодні. Мета. Дослідження динаміки гострофазових показників під впливом лікування хворих на РА у поєднанні з АО, ЦД 2 та АГ залежно від поліморфізму гена Т-786С ендотеліальної NO-синтази (eNOS). Матеріали та методи. Етап скринінгу пройшли 60 хворих на РА та 20 практично здорових осіб. Поліморфізм гена eNOS (rs2070744) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції, а при оцінюванні ефективності лікування брали до уваги наявність коморбідної патології. Результати. Під впливом лікування вміст гострофазових показників запалення знизився: рівень С-реактивного білка у носіїв несприятливого СС-генотипу — на 30,74 % (р = 0,002), ТТ-генотипу — на 44,16 % та ТС-генотипу — на 32,21 % (р 0,05). Рівні серомукоїду та сіалового тесту знизились у носіїв СС-генотипу на 19,52 % (р < 0,05) і 24,56 % (р < 0,05), у носіїв ТТ-генотипу — на 13,84 % (р < 0,05) і 18,71 % (р < 0,05) та ТС-генотипу — на 18,49 % (р < 0,05) і 22,89 % (р < 0,001) відповідно. Висновки. Після проведеного лікування зниження вмісту гострофазових показників запалення у носіїв ТТ-генотипу було найбільш суттєвим.