Рівень глікемії та інсулінорезистентності у хворих на цукровий діабет 2-го типу, діабетичну ретинопатію та ожиріння

Актуальність. Діабетична ретинопатія (ДР) є провідною причиною втрати зору у всьому світі. Мета дослідження: вивчити рівень глікемії та інсулінорезистентності у хворих на ДР на тлі цукрового діабету 2-го типу (СД2) і ожиріння. Матеріали та методи. Дослідження проведені в 137 пацієнтів (234 ока), розподілених на дві групи. Результати. Подано результати дослідження за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу ступеня інсулінорезистентності як головного кластера метаболічного синдрому на різних стадіях ДР, а також показників вуглеводного обміну як одного з провідних чинників ризику прогресування ретинопатії при СД2 з урахуванням обтяжливих факторів перебігу СД2 (вік хворих, тривалість діабету, ступінь його компенсації) і виду цукрознижувальної терапії. Показано, що всі пацієнти з ДР, незалежно від досліджуваної групи, перебувають у стані хронічної гіперглікемії при декомпенсації СД2. Висновки. Показники вуглеводного обміну розпочинають поліпшуватися тільки в проліферативній стадії ДР, однак це трапляється на тлі тяжких гіпоглікемій. У проліферативній стадії ДР перебуває найбільша кількість хворих із несприятливими індексами інсулінорезистентності за індексом HOMA-IR і зниженою чутливістю до інсуліну за індексом QUICKI.