Bone mineral density and trabecular bone tissue quality in obese men

Ожиріння й остеопороз — два метаболічних захворювання, поширеність яких значно зросла останніми десятиліттями та що набули статусу основних загроз для здоров’я у всьому світі. За даними літератури, високий індекс маси тіла (ІМТ), з одного боку, призводить до збільшення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та в результаті створює специфічний захисний механізм від виникнення переломів певних ділянок скелета, а з іншого — підвищує частоту падінь і призводить до гіршої консолідації переломів. Проте показник якості кісткової тканини (TBS) оцінює мікроархітектуру трабекулярної кісткової тканини незалежно від МЩКТ. Мета дослідження — визначення зв’язку між параметрами МЩКТ і TBS в українських чоловіків, які страждають від ожиріння. Матеріали та методи. Обстежено 396 чоловіків віком 40–89 років, які були розподілені згідно з ІМТ на дві групи: основна група (I) — з ожирінням, чий ІМТ був ≥ 30 кг/м2 (n = 129), і контрольна група (II) — без ожиріння, з ІМТ < 30 кг/м2 (n = 267). МЩКТ на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта (L1–L4), шийки стегнової кістки та ультрадистального відділу кісток передпліччя досліджували методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії (Prodigy, GE Lunar, Мадісон, США). Показник TBS (L1–L4) на рівні поперекового відділу хребта оцінювали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). Результати. Установлено, що чоловіки з ожирінням мали значно вищу МЩКТ поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки, усього скелета й ультрадистального відділу кісток передпліччя (р < 0,001) порівняно з чоловіками без ожиріння. Проте показник TBS (L1–L4) був вірогідно нижчий у чоловіків з ожирінням (р < 0,001). Спостерігається вірогідна позитивна кореляція між жировою масою і МЩКТ на різних етапах дослідження, а також між жировою масою і TBS (L1–L4), хоча й негативна. Висновки. Ожиріння негативно впливає на якість трабекулярної кісткової тканини, хоча показники МЩКТ вірогідно вищі.