Хвороба Девіка: аналіз літератури та клінічний розбір

Подано аналітичний огляд сучасної літератури, присвячений епідеміології, патогенезу, патоморфології, клініці, діагностиці та лікуванню хвороби Девіка (оптиконейромієліту). Узагальнено характерні неврологічні симптоми ураження спинного мозку і зорових нервів. Наведено діагностичні критерії хвороби Девіка і оптикомієліт-асоційованих розладів. Вивчено типові для хвороби Девіка порушення при МРТ спинного мозку. Показана висока діагностична значущість титру антитіл до аквапорину-4. Представлені перспективні напрямки профілактики рецидивів за допомогою моноклональних антитіл. Наведено власне спостереження рецидивуючого перебігу хвороби Девіка у пацієнтки віком 65 років із великим осередком ураження спинного мозку й оптичним невритом правого ока, з позитивною реакцією на антитіла до аквапорину-4. Виділено 7 особливостей його перебігу: 1) пізній вік початку захворювання; 2) в дебюті одночасно розвиток тяжкого оптичного невриту праворуч і вираженого поздовжньо-поперечного мієліту; 3) крім грудного виявлено також залучення нижньошийного відділу; 4) на початку хвороби м’язовий тонус у ногах пацієнтки був низьким і тільки через тиждень почав підвищуватися за пірамідним типом; 5) незважаючи на одностороннє різко виражене зниження гостроти зору правого ока, в гострому періоді дебюту стан диска зорового нерва не змінювався, а його блідість розвинулася тільки через кілька місяців; 6) на тлі імуносупресивного лікування (пульс-терапія метилпреднізолоном, плазмаферез) у дебюті спостерігали лише часткове відновлення рухових функцій кінцівок, при цьому зір правого ока покращився незначно; 7) повторне загострення хвороби Девіка розвинулося за короткий термін (через 3 місяці) за типом поперечного мієліту, без погіршення з боку зорових функцій. Помірний ефект був отриманий після проведення курсу введення внутрішньовенних імуноглобулінів.