
Структурно-морфометричні особливості головного мозку у пацієнтів, які перенесли аневризмальний субарахноїдальний крововилив
Author(s) -
Khrystyna Duve
Publication year - 2021
Publication title -
meždunarodnyj nevrologičeskij žurnal
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1419
pISSN - 2224-0713
DOI - 10.22141/2224-0713.4.106.2019.174047
Subject(s) - medicine , microsoft excel , operating system , computer science
Актуальність. Вивчення структурних змін головного мозку після перенесеного аневризмального субарахноїдального крововиливу (аСАК), з’ясування їх зв’язку з функціональним станом пацієнта, когнітивними та психоемоційними розладами сприяє удосконаленню діагностичних підходів та оптимізації прогнозування перебігу захворювання. Мета роботи: оцінити структурно-морфометричні зміни головного мозку у пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аСАК. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 114 пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аСАК. Враховували клініко-анатомічну форму крововиливу, дані Монреальського когнітивного тесту, значення індексу Бартел та модифікованої шкали Ренкіна, оцінку психоемоційної сфери за госпітальною шкалою тривожності і депресії. Оцінювали дані комп’ютерної томографії головного мозку з подальшим визначенням морфометричних показників та індексів. Для статистичної обробки результатів користувались програмами Microsoft Excel 2011, Statistica 10 та SPSS Statistics. Результати. За даними морфометрії, у пацієнтів, які перенесли аСАК, виявляли як внутрішню церебральну атрофію (ЦА), що була вираженою у 41 (35,96 %) пацієнта, легкою та помірною — у 21 (18,43 %), так і зовнішню ЦА, що мала дифузний (у 29,82 % пацієнтів) і фокальний (у 14,03 %) тип. При проведенні розподілу пацієнтів за поширеністю атрофічного процесу лише внутрішню ЦА виявляли у 25,43 % пацієнтів, лише зовнішню — у 17,54 %, змішану — у 28,07 %. Вірогідно вищими за значення контрольної групи були біфронтальний індекс, індекс фронтальних рогів та індекс Шлатенбрандта — Нюрнберга, а також показники співвідношення Еванса (p < 0,01). Зі збільшенням розміру правого та лівого бокового шлуночків показники когнітивного тесту ставали гіршими (r = –0,380; p = 0,000, та r = –0,479; p = 0,000). У групах пацієнтів із внутрішньою та змішаною ЦА встановлено вірогідно нижчі показники когнітивного функціонування, що відповідали помірному когнітивному зниженню. Висновки. У 71,04 % пацієнтів, які перенесли аСАК, було виявлено ЦА: у 25,43 % — внутрішню, у 17,54 % — зовнішню та у 28,07 % — змішану. Встановлено залежність між морфометричними показниками, що є характерними для підкіркової та кіркової ЦА, та вираженістю когнітивного дефіциту.