z-logo
open-access-imgOpen Access
Структурно-морфометричні особливості головного мозку у пацієнтів, які перенесли аневризмальний субарахноїдальний крововилив
Author(s) -
Khrystyna Duve
Publication year - 2021
Publication title -
meždunarodnyj nevrologičeskij žurnal
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1419
pISSN - 2224-0713
DOI - 10.22141/2224-0713.4.106.2019.174047
Subject(s) - medicine , microsoft excel , operating system , computer science
Актуальність. Вивчення структурних змін головного мозку після перенесеного аневризмального суб­арахноїдального крововиливу (аСАК), з’ясування їх зв’язку з функціональним станом пацієнта, когнітивними та психоемоційними розладами сприяє удосконаленню діагностичних підходів та оптимізації прогнозування перебігу захворювання. Мета роботи: оцінити структурно-морфометричні зміни головного мозку у пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аСАК. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 114 пацієнтів у відновному та резидуальному періодах аСАК. Враховували клініко-анатомічну форму крововиливу, дані Монреальського когнітивного тесту, значення індексу Бартел та модифікованої шкали Ренкіна, оцінку психоемоційної сфери за госпітальною шкалою тривожності і депресії. Оцінювали дані комп’ютерної томографії головного мозку з подальшим визначенням морфометричних показників та індексів. Для статистичної обробки результатів користувались програмами Microsoft Excel 2011, Statistica 10 та SPSS Statistics. Результати. За даними морфометрії, у пацієнтів, які перенесли аСАК, виявляли як внутрішню церебральну атрофію (ЦА), що була вираженою у 41 (35,96 %) пацієнта, легкою та помірною — у 21 (18,43 %), так і зовнішню ЦА, що мала дифузний (у 29,82 % пацієнтів) і фокальний (у 14,03 %) тип. При проведенні розподілу пацієнтів за поширеністю атрофічного процесу лише внутрішню ЦА виявляли у 25,43 % пацієнтів, лише зовнішню — у 17,54 %, змішану — у 28,07 %. Вірогідно вищими за значення контрольної групи були біфронтальний індекс, індекс фронтальних рогів та індекс Шлатенбрандта — Нюрнберга, а також показники співвідношення Еванса (p < 0,01). Зі збільшенням розміру правого та лівого бокового шлуночків показники когнітивного тесту ставали гіршими (r = –0,380; p = 0,000, та r = –0,479; p = 0,000). У групах пацієнтів із внутрішньою та змішаною ЦА встановлено вірогідно нижчі показники когнітивного функціонування, що відповідали помірному когнітивному зниженню. Висновки. У 71,04 % пацієнтів, які перенесли аСАК, було виявлено ЦА: у 25,43 % — внутрішню, у 17,54 % — зовнішню та у 28,07 % — змішану. Встановлено залежність між морфометричними показниками, що є характерними для підкіркової та кіркової ЦА, та вираженістю когнітивного дефіциту.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here