Лікворний тиск і внутрішньочерепний гомеостаз. Сучасні уявлення та власні дослідження

Мета — визначення особливостей змін лікворного тиску як основного показника внутрішньочерепного гомеостазу в хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку для розробки діагностичних критеріїв тяжкості захворювання та оптимізації лікування.Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз обстеження та лікування 121 хворого на інфаркт головного мозку. Досліджено провідні патогенетичні механізми формування внутрішньочерепної гіпертензії у даного контингенту хворих. Проаналізовано динаміку змін внутрішньочерепного та церебрального перфузійного тиску залежно від локалізації, об’єму ішемічного вогнища та ступеня тяжкості захворювання.Результати. Виявлено прямі кореляційні вірогідні зв’язки між ступенем тяжкості хворих, об’ємом ураженої зони, величиною внутрішньочерепного та церебрального перфузійного тиску, що вказує на зриви механізмів компенсації гематоенцефалічного бар’єра.Висновки. Проведене дослідження поглиблює сучасні уявлення про внутрішньочерепну гіпертензію при гострих церебральних катастрофах та доводить необхідність контролю основних показників внутрішньочерепного гомеостазу в динаміці лікування.