
Роль вегетативного портрета хворих із пептичними виразками шлунка та дванадцятипалої кишки, що ускладнені кровотечами
Author(s) -
О.V. Syniachenko,
N.V. Gmoshinskyi,
С В Селезнева,
В.Н. Сокрут
Publication year - 2021
Publication title -
meždunarodnyj nevrologičeskij žurnal
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1419
pISSN - 2224-0713
DOI - 10.22141/2224-0713.3.105.2019.169921
Subject(s) - medicine , ophthalmology , traditional medicine
Актуальність. Поширеність гастродуоденальних виразкових кровотеч досягає 170 випадків на 100 тис. дорослого населення, а щорічна смертність від них — 15 %. Кровотечі з пептичних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки тісно пов’язані з розладами вегетативної нервової системи (ВНС), що спостерігається частіше у симпатотоніків (СТ), тоді як перфорації виразок реєструються в основному у ваготоніків (ВТ), але перебіг таких ускладнень у хворих з різним вегетативним паспортом не вивчений. Мета дослідження: проаналізувати характер гастродуоденальних кровотеч у пацієнтів із пептичними виразками залежно від типу ВНС, виділити прогностичні критерії. Матеріали та методи. Серед 1261 спостережуваного хворого з гастродуоденальними кровотечами ВТ було 4 %, СТ — 54,9 %, ейтоніків (ЕТ) — 41,1 %, тобто співвідношення ВТ : СТ : ЕТ становило 1 : 14 : 10, тоді як в популяції здорових людей цього регіону таке співвідношення було 1 : 2 : 8. Вегетативний індекс в групі ВТ становив 11,0 ± 7,3 × 103 в.о. (або ln 9,3 ± 8,9), у СТ — 6,0 ± 3,2 × 103 в.о. (ln 8,7 ± 8,1), в ЕТ — 9,0 ± 3,1 × 103 в.о. (ln 9,1 ± 8,0). Результати. За результатами виконаного багатофакторного аналізу Уїлкоксона — Рао, стан ВНС чинить дію на інтегральні ендоскопічні ознаки пептичних виразок, а як свідчать однофакторний дисперсійний і непараметричний кореляційний аналіз Кендалла, існує обернений зв’язок із показником вегетативного індексу об’єму виразок, кількості дуоденальних ульцерацій, ступеня тяжкості коморбідного цукрового діабету. Вегетативний портрет хворих і рівень вегетативного індексу впливають на частоту розвитку рефлюкс-езофагіту, число рецидивів кровотеч та виживаність хворих, яка вірогідно гірше у СТ, а ВТ характеризуються більшою частотою підтікання крові по стінках виразок, формуванням некрозів й геморагій на їх дні. Встановлено, що показник вегетативного індексу < 3,5 × × 103 в.о. при виразкових гастродуоденальних кровотечах рекомендується використовувати для діагностики фонового рефлюкс-езофагіту. Висновки. Перебіг пептичних виразок шлунка і гастродуоденальних кровотеч залежить від типу ВНС, при цьому симпатикотонія є чинником ризику тяжкого перебігу патологічного процесу.