
Пошук цілей терапії, що змінює перебіг хвороби Паркінсона
Author(s) -
В В Пономарев,
A.V. Boika,
Sialitski Sialitski,
V.A. Bahamaz
Publication year - 2022
Publication title -
meždunarodnyj nevrologičeskij žurnal
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1419
pISSN - 2224-0713
DOI - 10.22141/2224-0713.17.6.2021.242229
Subject(s) - medicine , traditional medicine
Актуальність. Хвороба Паркінсона (ХП) — це багатосистемне захворювання, що вимагає більш комплексного підходу до свого вивчення й лікування. Мета дослідження: дати клініко-лабораторну характеристику пацієнтів із ХП, у яких розвиток рухових симптомів пов’язаний із дією провокуючих чинників, і навести теоретичне обґрунтування електрофізіологічних явищ, що лежать в основі захворювання і/або асоціюються з ним. Матеріали та методи. Було обстежено 207 пацієнтів із ХП. Проведені анкетний аналіз, лабораторні дослідження. Результати. Серед пацієнтів із швидко прогресуючим типом ХП біль при обстеженні відзначений у 49 (42,2 %) випадках, стрес — у 73 (62,3 %). При повільно прогресуючому перебігу больові синдроми зареєстрованi в 14 (15,4 %) випадках, стресові — у 53 (58,2 %) випадках. Відзначено статистично значущі відмінності між пацієнтами зі швидко й повільно прогресуючим перебігом ХП за кількістю випадків герпетичних захворювань, запальних захворювань порожнини рота. Результати лабораторних тестів також показали статистично значущі відмінності між цими групами за рівнем IL-1β і кортизолу в сироватці крові, рівнем IL-1β в спинномозковій рідині й коефіцієнтом альбуміну. Виявлено більшу кількість провокуючих чинників розвитку ХП у пацієнтів зі швидко прогресуючим перебігом захворювання. У пацієнтів зі швидко прогресуючою ХП була виявлена кореляція між кількістю провокуючих чинників і рівнем антитіл до α-синуклеїну (r = –0,18), IL-10 (r = 0,31) і кортизолу (r = 0,18) у сироватці крові. Деякі об’єктивні характеристики нерухових симптомів ХП статистично значущо корелювали з рівнем лабораторних показників у сироватці крові (значення MOCA з рівнем кортизолу (r = –0,4); значення PSQI з антитілами до α-синуклеїну (r = 0,31); значення ESS з рівнем IL-10 (r = –0,21)). Значні гострі психологічні стреси й больові синдроми можуть змінювати характер поширення хвиль деполяризації в нервовій системі з утворенням «автохвильової півтіні». Наведені можливі клінічні критерії ефективності терапії, що змінює перебіг ХП. Висновки. Больові синдроми й гострі значні психологічні стреси призводять не тільки до виникнення рухових симптомів ХП, а й до швидкого прогресування захворювання. Дія провокуючих чинників може проявлятися не тільки клінічними, морфологічними й лабораторними змінами, а й змінами збудливості нервових клітин. Електрофізіологічна (автохвильова) півтінь може розглядатися як імовірна мішень для дії терапії, що змінює перебіг ХП.