Методи штучної детоксикації при гострих отруєннях

Розглянуті найпоширеніші методи штучної детоксикації, які використовують у комплексі методів інтенсивної терапії при гострих отруєннях. Серед них — різноманітні методи з попереднім парентеральним введенням водно-електролітних і плазмозаміщуючих розчинів, що дозволяє досягнути гемодилюції в умовах гіповолемії, відновити об’єм циркулюючої крові для оптимізації детоксикації. В історичному аспекті слід розглядати операцію заміщення крові, оскільки через можливі проблеми інфікування реципієнта цей метод нині практично не використовують. Обмінний плазмаферез передбачає отримання плазми крові хворого і її заміщення плазмозаміщуючими розчинами. Після очищення плазми різними способами (діаліз, фільтрація, сорбція) її повертають в організм. Одним із сучасних способів детоксикації організму є детоксикаційна лімфорея, що передбачає видалення значної кількості лімфи з наступним поповненням втраченої позаклітинної рідини. Окремо виділяють ранній гемодіаліз, який проводять у ранній (токсикогенній) фазі гострого отруєння, як більш ефективний при тяжких отруєннях барбітуратами, солями важких металів, дихлоретаном, метиловим спиртом тощо. Важливим методом штучної детоксикації при будь-яких гострих екзогенних отруєннях залишається перитонеальний діаліз. Він дозволяє ефективно, без ускладнень (при дотриманні правил асептики та антисептики й контролі іонограми, насамперед рівня калію) лікувати тяжкі гострі отруєння психофармакологічними засобами, хлорованими вуглеводнями, сурогатами алкоголю, сполуками важких металів. Серед методів штучної детоксикації зберігають актуальність такі еферентні методи, як детоксикаційна гемосорбція і ентеросорбція. Остання дозволяє покращити ефективність інших методів інтенсивної терапії, зокрема екстракорпоральних.