
Лихоманка при гострому інсульті: проблеми діагностики та лікування
Author(s) -
О А Галушко
Publication year - 2022
Publication title -
medicina neotložnyh sostoânij
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1230
pISSN - 2224-0586
DOI - 10.22141/2224-0586.5.76.2016.76428
Subject(s) - medicine
У статті поданий огляд публікацій, присвячених проблемі лихоманки у хворих на гострий інсульт (ГІ). Наголошується, що висока температура тіла значно корелює з вихідною тяжкістю інсульту, розміром ураження, смертністю й неврологічними наслідками. У хворих на ГІ для диференціальної діагностики лихоманки мають значення час її появи, особливості клінічної картини та рівень С-реактивного білка. Підвищена температура тіла при ГІ повинна бути обов’язково знижена й має підтримуватися в безпечному нормотермічному діапазоні принаймні перші кілька днів після початку ГІ. Ацетамінофен (парацетамол) у дозах, рекомендованих для лікування лихоманки, має обмежену ефективність у хворих на ГІ. Для запобігання побічним ефектам добова доза ацетамінофену не повинна перевищувати 3 г/день. Необхідні додаткові дослідження для того, щоб з’ясувати, чи лихоманка є одним із патогенетичних механізмів, чи тільки маркером несприятливого результату, а також щоб визначити оптимальну програму лікування.