Open AccessЭнтеровірусний менінгіт: особливості перебігу та діагностики на сучасному етапі
Author(s) -
Л.Р. Шостакович-Корецька,
V.G. Slatvitsky,
I. V. Budayeva,
Z. О. Chykarenko,
L.M. Cherhinets,
V.O. Ulianov,
O.Y. Lyahova
Publication year - 2021
Publication title -
zdorovʹe rebenka
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1168
pISSN - 2224-0551
DOI - 10.22141/2224-0551.8.76.2016.90829
Subject(s) - computer science
Ентеровірусні менінгіти посiдають провідне місце в етіологічній структурі менінгітів. У роботі наведено аналіз 44 історій хвороби дітей з ентеровірусним менінгітом. Виявлено наступні особливості: серозні менінгіти ентеровірусної етіології характеризуються легким або середньотяжким перебiгом; зберігається характерна для ентеровірусної інфекції літньо-осіння сезонність. Рiвень С-реактивного бiлка є надійним рутинним критерієм у вирішенні питання про емпіричне застосування антибіотиків при ентеровірусному менінгіті. Надійним і вірогiдним способом верифікації етіологічного діагнозу ентеровірусного менінгіту є визначення РНК вірусу в лікворі (полімеразна ланцюгова реакція). У частки дітей виявлені зміни на електрокардіограмі, що дозволило запідозрити міокардит. У зв’язку з цим доцільно включити кардіообстеження (визначення МВ-фракції креатинфосфокінази, ультразвукове дослідження серця, електрокардіографія) в обов’язковий перелік досліджень при встановленні діагнозу ентеровірусної інфекції, у тому числі при ентеровірусному менінгіті. Ентеровірусний менінгіт у дітей перебігав у легкій або середньотяжкій формі без летальних кiнцiв і залишкових явищ, iз повним клінічним одужанням. Лікування обмежувалося нетривалою патогенетичною інфузійною терапією.