Роль метаболітів оксиду азоту у формуванні ендотеліальної дисфункції у дітей із персистуючою бронхіальною астмою

Мета дослідження: оцінити роль метаболітів оксиду азоту у формуванні ендотеліальної дисфункції у дітей із персистуючою бронхіальною астмою в періодах загострення і ремісії захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 58 пацієнтів віком від 6 до 17 років, які страждають від персистуючої бронхіальної астми, в періоди загострення і ремісії захворювання, а також 15 практично здорових дітей групи контролю з метою оцінки ролі метаболітів оксиду азоту у формуванні ендотеліальної дисфункції. Визначали рівні метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіол, NO2, NO3) у сироватці крові, товщину комплексу інтими-медіа ультразвуковим дуплексним скануванням, ендотелійзалежну дилатацію плечової артерії за допомогою манжеточної проби. Результати. Встановлено зниження рівнів метаболітів оксиду азоту, ендотелійзалежної дилатації плечової артерії, потовщення комплексу інтими-медіа в період загострення. У динаміці виявлено вірогідне підвищення рівнів метаболітів оксиду азоту і ендотелійзалежної дилатації плечової артерії порівняно з періодом загострення, проте дані показники залишаються нижчими порівняно з показниками контрольної групи, що свідчить про наявність стійких змін у судинній стінці. Висновки. Метаболіти оксиду азоту, а також товщина комплексу інтими-медіа загальної сонної артерії і ендотелійзалежна дилатація плечової артерії можуть використовуватися як маркери виявлення ендотеліальної дисфункції у дітей із бронхіальною астмою.