Визначення маркерів кишечного запалення у діагностичному пошуку у дітей із патологією кишечника

Актуальність. Поширеність захворювань товстого кишечника у дітей поступається лише хворобам органів гастродуоденальної зони та останніми роками зростає. Актуальною є проблема диференціальної діагностики функціональних і запальних захворювань кишечника з використанням неінвазивних методів на догоспитальному етапі та як скринінг-діагностики. Мета. Порівняльний аналіз результатів дослідження фекальних маркерів кишкового запалення (лактоферин і кальпротектин) з результатами ендоскопічного і морфологічного дослідження слизової оболонки товстого кишечника у дітей. Матеріали та методи. Обстежено 49 дітей віком 6–18 років. Усім пацієнтам виконано ендоскопічне та морфологічне дослідження кишечника, копроцитограма, визначені фекальні маркери кишкового запалення (лактоферин і кальпротектин). Результати. Показано, що у дітей молодшого та середнього віку слизова оболонка кишечника переважно не мала ендоскопічних змін, у копроцитограмі та морфологічно не визначались ознаки запального процесу, фекальні маркери кишкового запалення були негативні (р < 0,05). У групі дітей старшого віку ендоскопічно були виявлені помірні або виражені катаральні зміни, результати копрологічного дослідження були характерними для запального процесу в кишечнику, морфологічно доведено наявність вираженого запалення слизової оболонки товстої кишки з ознаками атрофії, результати визначення лактоферину і кальпротектину позитивні (р < 0, 05). Висновки. Отримані дані дозволяють вважати, що визначення кальпротектину та лактоферину може бути використаним у педіатричній практиці завдяки своїй неінвазивності як скринінг-діагностика для відбору пацієнтів для подальшого ендоскопічного обстеження та діагностичного пошуку.