
Пріоритетність застосування фітопрепаратів у лікуванні вірусних респіраторних інфекцій у дітей
Author(s) -
Т.А. Kryuchko,
O.Е. Abaturov,
O.Ya. Tkachenko,
Н.М. Токарева
Publication year - 2021
Publication title -
zdorovʹe rebenka
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1168
pISSN - 2224-0551
DOI - 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127062
Subject(s) - pelargonium , geraniaceae , medicine , traditional medicine , biology , botany , geranium , cultivar
Актуальність. На сьогодні понад 80 % населення планети використовують лікарські препарати рослинного походження. Комплексно впливаючи на організм, вони реалізують декілька лікувальних ефектів. На підставі чітких наукових критеріїв, даних клінічних випробувань підтверджена ефективність і добра переносимість препаратів на основі Pelargonium sidoides. Мета: вивчення клінічної ефективності та безпечності рослинного препарату Папалор (Pelargonium sidoides) у лікуванні дітей, хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Матеріали та методи. У клінічне дослідження було включено 67 хлопчиків і 53 дівчинки віком від 1 до 12 років із діагнозом ГРВІ. Усі діти були розподілені на три вікові підгрупи: 1–2, 3–5 та 6–12 років. Пацієнти основної групи (n = 60) приймали препарат Папалор, пацієнти контрольної групи (n = 60) одержували лише симптоматичне лікування. Серед хворих на ГРВІ частка дітей віком 3–5 років була найбільшою. Нозологічні прояви гострого респіраторного вірусного захворювання спостерігались у вигляді назофарингіту, гострого бронхіту та риносинуситу. У рамках дослідження було проведено 3 контрольні візити. Результати. Аналіз загальних критеріїв ГРВІ виявив, що середня тривалість лихоманки у хворих в основній групі становила 2,7 дня, у контрольній — 3,4 дня, симптомів інтоксикації — 2,2 і 2,9 дня відповідно. Катаральні явища (нежить, кашель, біль у горлі) у хворих основної групи в середньому тривали 4,2 дня, у контрольній — 4,6 дня. Понад 60 % пацієнтів обох груп мали прояви гострого бронхіту. На початку лікування середній рівень показника шкали тяжкості бронхіту (Bronchitis severity score, BSS) в обох групах був практично однаковим. Уже через 3–5 днів спостерігалась вірогідна різниця на користь основної групи (p < 0,001), а на кінець лікування (7-й день) вона була ще більш вираженою. З моменту початку терапії і до її завершення індекс BSS покращився на 7,4 ± 1,8 у групі, що отримувала Pelargonium sidoides, порівняно з показником 5,2 ± 1,7 у дiтей групи контролю. Висновки. Проведене клінічне дослідження ефективності препарату Папалор на основі Pelargonium sidoides у лікуванні ГРВІ у дітей дозволило отримати клінічно вірогідні результати. Виражений противірусний, помірний бактеріостатичний ефекти, а також мукоциліарні, протизапальні та імуномодулюючі властивості препарату Папалор дозволяють застосовувати його як у комплексному лікуванні, так і в монотерапії.