Dietotherapy in children with obesity associated with adult lactase deficiency

Актуальність. Надлишок лактози в харчуванні дитини, особливо в поєднанні з лактазною недостатністю дорослого типу (генотип С/С 13910), сприяє персистенції хронічного запального процесу, асоційованого з формуванням ускладненого інсулінорезистентністю ожиріння. Низьколактозна дієтотерапія зменшує інсулінорезистентність, сприяє встановленню імуносупресорної спрямованості імунної відповіді за рахунок відсутності лактозозалежного пригнічення галектина 9 — основного ліганда рецептора Т-клітинного апоптозу (Tim-3). Мета дослідження: оцінка ефективності низьколактозної дієти, розробленої за допомогою комп’ютерної програми «Low-lactose diet», при лікуванні ожиріння, асоційованого з лактазною недостатністю дорослого типу, у дітей 6–18 років. Матеріали та методи. Згідно з результатами дослідження поліморфізмів гена лактази (SNP LCT) з 80 дітей 6–18 років, хворих на ожиріння, була виділена група дітей (n = 38), які мали генотип С/С 13910, що відповідає лактазній недостатності дорослого типу. Всі діти були розподілені на дві клінічні групи, які не відрізнялися за кількістю (n = 19), віком, статтю та ступенем клінічних проявів мальабсорбції лактози. Всім пацієнтам була призначена стандартна терапія основного захворювання. Додатково дітям основної групи була призначена низьколактозна дієта, розрахована за допомогою створеної нами комп’ютерної програми «Low-lactose diet». Ефективність лікування оцінювалася за антропометричними і метаболічними критеріями. Результати. Середнє значення індексу маси тіла (ІМТ) у дітей основної групи та групи порівняння на початку дослідження становило 98,00 ± 0,52 та 97,00 ± 0,61 перцентиля. Після проведеного лікування відзначалося вірогідне зниження ІМТ у дітей обох груп (p < 0,05). Середнє значення рівня індексу інсулінорезистентності (НОМА-IR) у дітей основної групи та групи порівняння до лікування становило 6,8 ± 0,3 і 5,7 ± 0,9, а після лікування — 4,4 ± 0,3 і 4,3 ± 0,8 відповідно. Інсулінорезистентність вірогідно (p < 0,05) знижувалася після шестимісячного курсу лікування тільки за умови суворого контролю над вмістом лактози в дієті, що проводився за допомогою комп’ютерної програми «Low-lactose diet». Висновки. Низьколактозна дієта, розрахована за допомогою комп’ютерної програми «Low-lactose diet», сприяє підвищенню ефективності лікування ожиріння у дітей з генотипом С/С 13910 і підвищує чутливість тканин до дії інсуліну, тим самим, ймовірно, попереджаючи розвиток ускладнень, асоційованих з інсулінорезистентністю.