Біопсихосоціальна модель формування гастродуоденальної патології у дітей

З позицій біопсихосоціальної моделі медицини формування захворювань гастродуоденальної зони відбувається у результаті взаємодії біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів, внесок яких у виникнення окремих нозологічних форм гастродуоденальної патології у дітей досліджений недостатньо. Метою цього дослідження було вивчення внеску біологічних, психоемоційних і психосоціальних факторів у формування різних нозологіних форм гастродуоденальної патології у дітей та взаємозв’язків між ними. Матеріали та методи. Обстежені 83 дитини віком 6–11 років із патологією гастродуоденальної зони. Групу контролю становили 45 дітей, у яких не виявлено жодної соматичної патології. Для аналізу значимості окремих факторів у виникненні патології гастродуоденальної зони у дітей використано методи множинної кореляції та факторного аналізу. Результати. Отримані результати продемонстрували домінування ролі психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні функціональних розладів шлунка та дванадцятипалої кишки й гастриту/гастродуоденіту, тоді як при деструктивних формах гастродуоденальної патології переважав внесок біологічних факторів. Встановлено гетерогенність функціональної диспепсії як нозологічної форми: вагомими виявилися як фактори ризику формування деструкції слизової оболонки, так і психоемоційні фактори, притаманні власне функціональним розладам. Це пояснює різний перебіг функціональної диспепсії — в одних випадках непрогредієнтний, коли розлад залишається функціональним протягом десятиліть, в інших — це перша стадія континууму «функціональна диспепсія — гастрит/гастродуоденіт — виразкова хвороба». Висновки. Формування хвороб гастродуоденальної зони, їх перебіг, прогноз визначає комбінація факторів ризику. Визначення їх ролі в кожному окремому випадку дасть можливість індивідуалізувати лікувальну та профілактичну тактику і підвищити їх ефективність, можливо, зменшивши економічні затрати.