Профілактика вивиху стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит розглядається як автоімунне захворювання організму, в основі якого лежить системне прогресуюче ураження сполучної тканини з переважанням ураження суглобів, що призводить до їх руйнування. У хворих на ревматоїдний артрит частота ураження кульшових суглобів становить від 29 до 50 % випадків, при цьому часто спостерігається двобічна патологія. Ендопротезування кульшового суглоба є ефективним, а на пізніх стадіях захворювання єдиним способом повноцінного відновлення втраченої функції кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит. За даними різних авторів, частота вивихів стегнового компонента ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба становить від 0,11 до 10 %. После первинного вивиху та закритого вправлення у 16–59 % пацієнтів можливий рецидив вивиху. Мета роботи: поліпшити результати ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит шляхом зменшення післяопераційних ускладнень. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, ускладнений вивихом стегнового компонента ендопротеза у 23 хворих, які лікувались у Київському інституті травматології та ортопедії впродовж 2005–2014 років. Жінок було 18, чоловіків 5. Вік хворих коливався від 46 до 92 років. Результати. Аналіз анамнезу показав, що основною причиною ускладнень була неінформованість хворих або порушення рухового режиму. Із 2013 р. з усіма хворими на ревматоїдний артрит, яким планувалось ендопротезування кульшового суглоба, проводились лекційні заняття, метою яких було інформування пацієнтів про можливі ускладнення та передопераційну підготовку, після чого зменшився перелік причин вивиху ендопротеза кульшового суглоба. Кількість вивихів зменшилась на 61 % (Р < 0,05) порівняно з 2005–2013 роками.