Розподіл зусиль у різних ділянках згинального апарату пальців кисті при стандартному навантаженні

Використання методу двохетапної пластики зі збереженням сухожилка поверхневого згинача дозволяє знизити навантаження на зв’язковий апарат сухожилка глибокого згинача, уникнути виникнення згинальних контрактур та функціональної недостатності згинання пальця.При проведенні біомеханічного експерименту — моделювання напружено-деформованого стану елементів згинального апарату пальців кисті — сухожилка поверхневого згинача, сухожилка глибокого згинача, зв’язок пальців кисті, фаланг пальців кисті — досліджувалися 3 моделі: з функціонуючими сухожилками поверхневого і глибокого згиначів, із функціонуючим сухожилком глибокого згинача, з функціонуючим сухожилком поверхневого згинача.Встановлено, що напруження в дистальних точках кріплення сухожилка глибокого згинача й анулярних зв’язок проксимальних та дистальних міжфалангових суглобів збільшується за відсутності сухожилка поверхневого згинача з максимальними значеннями при межсегментарних кутах згинання 70°.На основі проведених розрахунків виявлено закономірності розподілу зусиль на згинальний апарат пальців кисті та констатовано, що у випадках ізольованого пошкодження сухожилка глибокого згинача доцільно зберігати сухожилок поверхневого згинача з метою запобігання перенапруженню в дистальній точці фіксації сухожилка глибокого згинача і зв’язкового апарату пальця.