Ремоделювання кісткової тканини при недосконалому остеогенезі: з’ясовані і нез’ясовані питання та перспективи їх вирішення

У роботі наведені результати вивчення ремоделювання кісткової тканини при недосконалому остеогенезі шляхом визначення рівня показників маркерів кісткового обміну III покоління у 34 пацієнтів та IV покоління — у 22. Проведений аналіз змін рівня кісткових маркерів виявив підвищену активність усіх ланок кісткового метаболізму при цьому захворюванні, але наявні порушення залежали від типу захворювання. Установлено, що в усіх випадках при загальній високій активності усіх ланок кісткового обміну найбільш значним було посилення процесів кісткоутворення. Автори висловлюють власне пояснення таких порушень, що полягає у «бажанні» організму сформувати більшу кількість кісткової тканини у відповідь на її структурну та функціональну неповноцінність, проте відповіддю на формування збільшеної кількості неякісної тканини є посилена остеорезорбція.