Маркер проліферації PCNA як прогностичний показник ефективності неоад’ювантної поліхіміотерапії у жінок з місцево-поширеним раком молочної залози

Актуальність. Рак молочної залози є найбільш поширеним онкологічним процесом серед жіночого населення розвинених країн та однією з причин смертності та втрати працездатності. Особливе місце в структурі даної патології посідають місцево-поширені форми. Це обумовлює актуальність пошуку нових методів діагностики та лікування таких пацієнток. Важливим завданням для сучасної мамології є визначення та прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії для вибору правильної тактики лікування. Одним з таких параметрів є проліферативна активність пухлини. Мета роботи: оцінка ефективності неоад’ювантного лікування із застосуванням системного, ендолімфатичного та селективного внутрішньоартеріального шляхів уведення хіміопрепаратів у хворих на місцево-поширений рак молочної залози з використанням індексу проліферативної активності пухлини на основі маркера PCNA. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів комплексного лікування пацієнток з первинно неоперабельним місцево-поширеним раком молочної залози на основі селективних та системних шляхів уведення хіміопрепаратів. До дослідження включено 90 клінічних випадків, що відповідали умовам дослідження. Вибірка розподілена на 3 групи залежно від обраного виду неоад’ювантної поліхіміотерапії; сформовано 2 контрольні (на основі системної та ендолімфатичної терапії) на 1 досліджувану (з використанням селективного внутрішньоартеріального шляху доставки) групу. Паралельно з рутинними методами в усіх пацієнток додатково вивчалася динаміка проліферативної активності пухлини за ядерним антигеном PCNA. Результати. Статистичний аналіз проводився між групами порівняння; за критичне значення обраний медіанний рівень маркера 25 %. За ступенем регресії PCNA визначено, що селективна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія при раку молочної залози з низьким індексом проліферативної активності має статистичну перевагу за показниками загальної виживаності та середньої тривалості життя (p < 0,05) порівняно з групами контролю. Висновки. За допомогою показника PCNA можна надійно оцінювати проліферативну активність пухлини, таким чином прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.