Ендотеліальна функція судин і реологічні властивості крові при опіковій травмі

Актуальність. Тяжкість опікової травми відображає ступінь судинних ушкоджень із паравазальними змінами, розвитком порушень функції ендотеліоцитів судин й еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові. Мета дослідження: вивчити клініко-патогенетичну значущість ендотеліальної дисфункції судин та реологічних властивостей сироватки крові при опіковій травмі. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 117 потерпілих від опікової травми, серед яких було 83 % чоловіків і 17 % жінок віком від 14 до 79 років (в середньому — 44 роки). Термін обстеження після отримання опікової травми становив до 7 діб (в середньому — 2 доби). Показники ендотеліальної функції судин досліджували імуноферментним методом, а реологію крові — фізико-хімічним методом форми вісесиметричних крапель. Результати. У хворих з опіковою травмою показники судинного ендотеліального чинника зростання (VEGF) становили 465,0 ± 10,9 пг/мл, ендотеліну-1 (ET1) — 5,0 ± 0,2 пг/мл, тромбоксану A2 (TxA2) — 12,0 ± 0,9 нг/мл, простацикліну (PgI2) — 44,0 ± 4,2 нг/мл, поверхневої в’язкості (SV) — 14,00 ± 0,23 мН/м, пружності — 43,0 ± 0,6 мН/м, модуля в’язкоеластичності — 24,0 ± 0,8 мН/м, сурфактантного індексу — 48,0 ± 0,8 в.о. Порівняно з конт-рольною групою умовно здорових осіб опіки супроводжуються підвищенням вмісту VEGF у 5,2 раза, ET1 — на 28 %, TxA2 — на 69 % при зменшенні рівня PgI2 на 35 % і SV на 12 %, що спостерігається відповідно в 98, 54, 27, 32 і 42 % випадків, а показники корелюють між собою (SV ↔ ET1, SV ↔ PgI2) і лабораторними критеріями хвороби, залежать від тяжкості перебігу патологічного процесу (параметри ступеня респіраторного опіку, інтегральної тяжкості травми й шоку), впливають на виживаність потерпілих, а рівень VEGF має прогностичну значущість. Висновки. Порушення ендотеліальної функції судин і реологічних властивостей сироватки крові беруть участь у патогенетичних побудовах опікової травми.