
Важливі аспекти в лікуванні порушень консолідації переломів діафіза великогомілкової кістки
Author(s) -
M.L. Ankin,
A.V. Kalashnikov,
V.L. Shmagoi
Publication year - 2014
Publication title -
travma
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1397
pISSN - 1608-1706
DOI - 10.22141/1608-1706.5.15.2014.81740
Subject(s) - philosophy
Мета дослідження: розробка та обговорення науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності оперативного лікування хворих із порушеннями консолідації переломів кісток гомілки шляхом більш детального вивчення репаративних порушень у зоні перелому, оптимізації вибору відповідних методів оперативних втручань з урахуванням стану, життєздатності кісткових відламків і активності місцевих репаративних процесів.У період 2008–2013 рр. на базі Київської обласної клінічної лікарні під нашим спостереженням знаходився 181 пацієнт із неінфекційними розладами репарації переломів кісток гомілки. Хворі були розділені на 2 групи за часом спостереження — до 2010 і з 2011 року. Підходячи до вирішення проблеми як комплексної, враховували механічну стабільність, заповнення кісткового об’єму, порушення місцевого кровообігу, клітинну та гуморальну активність. При контрольному обстеженні в період 12 і 24 місяців досягнуті позитивні результати зрощення переломів у 163 і 181 випадку відповідно. Результати оцінювали за модифікованою шкалою Neer — Grantham — Shelton.Застосування нових методик дозволило отримати в період 2011–2013 рр. позитивні результати у 47 (51 %) пацієнтів, задовільні — у 39 (42 %). Незадовільні результати — відсутність консолідації уламків кісток у 6 (7 %) хворих — спостерігалися тільки після першого етапу оперативного лікування. Сформульовані принципи діагностики, лікування та профілактики порушень репаративного остеогенезу.