Open Access
Остеоартрит, індукований ожирінням: мультифакторіальні асоціації та провідна роль адипокінів, дисліпідемії й механічного навантаження
Author(s) -
I.Yu. Golovach
Publication year - 2015
Publication title -
travma
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2307-1397
pISSN - 1608-1706
DOI - 10.22141/1608-1706.4.16.2015.80172
Subject(s) - computer science
У статті наведені сучасні дані та результати останніх досліджень, що вказують на існування взаємозв’язку між ожирінням та остеоартритом. Ожиріння є відомим фактором ризику розвитку остеоартриту. Зв’язок між надлишковою вагою та остеоартритом не можна пояснити тільки з позицій підвищення механічного впливу на суглоб, що супроводжує ожиріння. Зв’язок між ожирінням та остеоартритом припускає більш складну етіологію індукованих огрядністю форм остеоартриту. Сьогодні жирова тканина розглядається як ендокринний орган, який продукує субстанції з локальними й системними ефектами. Найбільш відомими й добре вивченими адипокінами є лептин, адипонектин, резистин і вісфатин, роль яких у патогенезі остеоартриту широко обговорюється. Адипокіни справлюять різноспрямовану дію на суглобовий хрящ. З одного боку, вони підвищують рівень прозапальних факторів, з іншого — мають протизапальний потенціал. Описані негативні впливи порушеного ліпідного обміну, низькорівневого запалення жирової тканини на суглобові тканини та їх зв’язок з остеоартритом. Отже, асоціація між ожирінням та остеоартритом виходить за межі механічного навантаження та формує окремий клініко-патогенетичний фенотип захворювання.