Етіологічна діагностика туберкульозного спондиліту

Актуальність. Однією з основних умов успішного лікування туберкульозного спондиліту є своєчасна діагностика цього захворювання до початку розвитку таких грізних ускладнень, як неврологічний дефіцит, напливні абсцеси, нориці, деформація хребта тощо. Мета: підвищення ефективності діагностики хворих на туберкульозний спондиліт. Матеріали та методи. Клінічним матеріалом даної публікації стали протоколи клініко-рентгенологічного обстеження, аналіз результатів дослідження й лікування 30 пацієнтів з активним туберкульозним спондилітом. Середній вік пацієнтів становив 38,2 ± 9,6 року. У переважній кількості спостережень відмічено ураження тіл двох хребців: 25 (83,25 %). Найбільш часто уражається грудопоперековий відділ хребта. Слід зазначити, що при локалізації деструктивного специфічного процесу в грудному відділі хребта залучення в запальний процес трьох тіл хребців відмічалося частіше. Результати. Бактеріологічне підтвердження діагнозу нами отримано у 12 (39,96 %) хворих, з них у 6 (19,98 %) хворих мікобактерії туберкульозу (МБТ) виділені тільки методом посіву, в інших — тільки методом бактеріоскопії, у 2 (6,72 %) випадках позитивні результати були отримані двома методами. Аналіз інформативності різних патологічних матеріалів показав, що найбільша кількість позитивних результатів, як методом посіву, так і бактеріоскопічним, отримана з вмісту абсцесів — у 9 (30 %) хворих, гній на тампонах і виділення з нориць дали суттєво менш знахідок — 2 (6,66 %) хворих. Також була низькою частота виділення МБТ з операційного матеріалу, включно з грануляціями й казеозними масами, — 5 хворих (16,65 %). Біопсійним дослідженням із застосуванням хірургічних методик діагноз туберкульозного спондиліту в досліджуваній групі був підтверджений у 30 хворих. Діагноз пухлини хребта був встановлений у 9 хворих, ще 7 пацієнтам був встановлений діагноз неспецифічного спондиліту. Пункційна біопсія напливних абсцесів дала позитивний результат в 11 хворих (52 %). Пункційна біопсія дозволила в одному випадку діагностувати метастаз раку тіла хребця, у трьох випадках — первинні пухлини хребта, у 9 хворих — туберкульоз і в 4 — неспецифічний остеомієліт хребта. За відсутності ефекту при пункційній біопсії виконували черезшкірну трепанобіопсію тіл хребців. Цим методом у 5 хворих діагностовано туберкульозний спондиліт, в одного — первинну пухлину хребта, ще в одного — метастаз раку. У жодному випадку використання пункційної й трепанаційної біопсії не було будь-яких ускладнень. Трепанобіопсія виконувалася за допомогою електронно-оптичного перетворювача заднім доступом через корінь дуги ураженого сегмента. Висновки. Проведений аналіз результатів бактеріологічного дослідження пацієнтів засвідчив порівняно низьку ефективність бактеріологічних методів діагностики при туберкульозному спондиліті й високу ефективність полімеразної ланцюгової реакції. Результати проведених біопсійних досліджень свідчать про високу ефективність і доцільність проведення етіологічної діагностики з обов’язковим дослідженням чутливості МБТ до антибактеріальних препаратів. Удосконалення етіологічної діагностики туберкульозного спондиліту є важливим фактором покращення результатів лікування даного захворювання.