ЗМІНИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ У ОСІБ З ОЖИРІННЯМ ПІД ВПЛИВОМ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Резюме. Цілі: визначення змін харчової поведінки у осіб з ожирінням під впливом розробленої програми фізичної терапії. Методи. Проведено розпитування 288 осіб другого зрілого віку з ожирінням за Голландським опитувальником харчової поведінки (Dutch Eating Behavior Questionnaire). За результатами визначення реабілітаційного комплаєнсу їх було поділено на дві частини. Групу порівняння склали особи з його низьким рівнем. Основну групу склали особи з високим рівнем комплаєнсу, які проходили річну програму корекції маси тіла із застосуванням заходів для підтримки комплаєнсу, модифікації харчування, збільшення фізичної активності, лімфодренажу, психокорекції. Контрольну групу склали 60 осіб з нормальною масою тіла. Результати. Ступінь порушень ХП залежав від ступеня ожиріння і був найвищим при ІІІ ступені. Обмежувальний тип ХП не був найхарактернішим для хворих з ожирінням. Емоціогенна ХП у жінок виявлялась статистично значуще частішою відносно показника чоловіків (р<0,05), екстернальна була характернішою для чоловіків. Група пацієнтів з ожирінням І ступеня на фоні нормалізації маси тіла досягла рівнів ХП осіб контрольної групи. При ожирінні ІІ-ІІІ ступеня відмічена значна позитивна динаміка зміни ставлення до вживання їжі, хоча менше, ніж при ожирінні І ступеня. У осіб групи порівняння позитивних змін після річного періоду спостереження не виявлено. Висновки. У пацієнтів із ожирінням виявляються порушення всіх типів ХП, ступінь вираженості яких пропорційний до ступеня ожиріння. Для жінок характернішим є емоціогенний тип порушення ХП, для чоловіків – екстернальний. Застосування немедикаментозних заходів з метою нормалізації маси тіла призвело до зменшення кількості осіб з порушенням ХП.