ПОРІВНЯЛЬНА МОРФОЛОГІЯ ПРЯМОЇ КИШКИ ЛЮДИНИ ТА СВИНІ У НОРМІ

Резюме. Знання структурної організації прямої кишки є фундаментом для розуміння етіології, клініки захворювання, техніки проведення діагностичних маніпуляцій, вибору методу лікування, у тому числі оперативного втручання. У статті проведена ревізія попередніх та сучасних наукових робіт, що містять історію терміну «пряма кишка», опис топографії прямої кишки людини, вікові та гендерні особливості її будови і меж; визначені структурні елементи, що забезпечують нормальний пасаж вмісту; описана теорія акту дефекації. На основі літературних даних розглянуто етіологію патологічних станів, таких як закреп, інконтиненція та енкопрез, а також непухлинних захворювань, зокрема парапроктиту. Оприлюднені сучасні дослідження провідних медичних центрів Європи, США та Японії засвідчують успіхи у галузі вивчення ксенотрансплантації, відтворенні механізму хвороб людини на молекулярному рівні, таких як м’язова дистрофія Дюшена і муковісцидоз. Дослідження відбуваються з використанням свині в якості біомоделі, оскільки ці тварини анатомічно та фізіологічно більш схожі на людей, особливо це стосується серцево-судинної, імунної, дихальної систем, скелетних м’язів, метаболізму тощо; також свині як біологічна модель активно використовуються для розробки й апробації нових медичних технологій. Перспективи майбутнього дослідження полягають у визначенні придатності свині як біомоделі проктологічних захворювань з подальшим використанням у клінічних експериментах задля розробки нових методів лікування патології прямої кишки у людини.