Аналіз мовної взаїмодії під час авіаційного радіообміну

Точкою відправлення для дослідження  є твердження, що метод аналізу діалогічної взаїмодії мовців під час розмови має на меті розкривати внутрішні механізми аргументації, а також соціолінгвістичні компетенції, що лежать в основі утворення та інтерпретації повідомлень тих, хто спілкується, в їхній послідовності під час взаємодії. Цей метод аналізу набув популярності у дослідженнях усного дискурсу. Розглядаючи мовну взаїмодію спілкування на макрорівні, стає очевидним, що лінгвістичне дослідження спілкування авіаційною англійською при веденні радіообміну має розглядатись у цілісному дискурсі, що утворюється пілотом і диспетчером під час радіообміну «земля-повітря». Метою даної статті є вивчення діалогічної взаїмодії учасників радіообміну англійською мовою шляхом співставлення з типовими рисами діалогічної взаємодії у звичайних повсякденних ситуаціях. Більше знань про утворення дискурсу під час радіообміну сприятиме кращому розумінню впливу англомовного людського фактору на безпеку польотів.