Європейський суд з прав людини як гарант правового захисту людини в авіаційній діяльності України

Мета: Ефективність захисту прав людини в Раді Європи багато в чому залежить від діяльності саме Європейського суду, який демонструє високі стандарти здійснення правосуддя, зокрема, і у питаннях захисту прав людини у сфері авіаційної діяльності. В статті пропонується критичний аналіз українського національного законодавства з точки зору його внутрішньо-правової узгодженості та відповідності міжнародно-правовим актам. Методи: У работі використані методи юридичного аналізу судових рішень, порівняльно-правового аналізу; методи прогнозування й діалектичний метод – при дослідженні проблем подальшого вдосконалення українського законодавства. У дослідженні також використані теорія правової компаративістики, підходи застосування аналогій закону і права в ході прийняття рішень з аналогічних судових справ. Результати: Наведено загальний аналіз судової практики Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про захист прав людини у сфері авіаційної діяльності. Виділено дві групи справ, відповідачем в яких виступає Україна, а саме: а) справи міжнародного значення (зокрема, щодо авіакатастрофи літака Boeing 777-200ER компанії Malaysia Airlines); б) справи національного характеру (громадяни України проти держави Україна). Авторська позиція щодо вирішення судових справ у сфері авіаційної діяльності ґрунтується на принципах дотримання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Обговорення: Робиться висновок про необхідність внесення змін до деяких національних законів з урахуванням правових позицій Європейського суду (зокрема, щодо забезпечення права працівників авіакомпаній на страйк), а також вказується, що питання діяльності держав та авіакомпаній щодо дотримання прав людини і громадянина у сфері авіаційної діяльності підпадають під юрисдикцію Європейського суду з прав людини та займають важливе місце в його практиці.