CHOICE OF STRATEGIC ALTERNATIVE OF TRANSNATIONAL BANKING CAPITAL EXPANSION: THE MODERN PARADIGM, REALIES AND PROSPECTS

Досліджено вибір конкретної форми присутності транснаціональних банків у фінансових системах зарубіжних країн, що залежить, насамперед, від двох основних факторів — регуляторно-правової системи та обраної стратегії банку Остання враховує визначення цільових клієнтських сегментів та загальної величини витрат і ризиків, які банківська установа може прийняти в разі входження на ринок. Установлено, що законодавство країн може певним чином обмежувати створення та діяльність тієї чи іншої форми присутності банку в силу сформованої специфіки. Ідентифіковано стратегічні альтернативи інтервенції транснаціонального банківського капіталу у фінансову систему країни: шляхом відкриття представництва, побудови філійної мережі, створення банку «з нуля», придбання або злиття чи поглинання банку. Виявлено основні мотивів банківських угод із злиття та поглинання: диверсифікація та інтеграція з метою швидкого доступу на нові ринки, розширення діапазону пропонованих послуг, економія на масштабі діяльності, подолання недостатньої капіталізації, податкові мотиви, комбінування взаємодоповнювальних ресурсів, можливість використання надлишкових ресурсів, усунення причин неефективності діяльності, придбання банку для подальшого розпродажу його на частини для вилучення прибутку. Запропоновано здійснювати вибір оптимальної стратегічної альтернативи шляхом прогнозування ймовірності виникнення фінансового резонансу діяльності дочірніх структур транснаціонального банку на основі їхньої фінансово-інвестиційної, маркетингової, оперативної та управлінської взаємодії у процесі функціонування. З’ясовано, що в перспективі стратегія транснаціональних банків повинна мати більш гнучкий характер та орієнтуватися на участь у капіталі без контрольного пакета акцій, спрямовуватися на укладення коопераційних угод із чітко вираженою цільовою спрямованістю та здійснення часткових поглинань із метою запозичення, насамперед, місцевого досвіду, а не передання ноу-хау материнської компанії.