Open AccessPROSPECTS OF USING GLUCOSE-FRUCTOSE SYRUP IN THE RIBOFLAVIN BIOTECHNOLOGY
Author(s) -
В. Л. Поліщук,
О. М. Дуган
Publication year - 2020
Publication title -
harčova nauka ì tehnologìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
SCImago Journal Rank - 0.488
H-Index - 43
eISSN - 2409-7004
pISSN - 2073-8684
DOI - 10.15673/fst.v14i2.1512
Subject(s) - fructose , food science , riboflavin , chemistry , microbiology and biotechnology , biology
Рибофлавін є важливим вітаміном, що широко застосовується у харчовій промисловості для збагачення харчових продуктів та в якості барвника. Важливою проблемою реалізації біотехнології рибофлавіну є підбір раціональних джерел карбону та нітрогену, що є дешевими та технологічними. Це дасть можливість значно підвищити ефективність даної технології. Відомо, що гриби роду Eremothecium здатні до синтезу ароматичних речовин, дослідження рівня накопичення ефірної олії на запропонованих джерелах карбону та нітрогену дасть можливість створення технології одночасного виробництва рибофлавіну та ефірної олії. Об’єктом дослідження був аскоміцет Eremothecium ashbyi Guillierm. F-340. Досліджували біосинтетичну активність обраного штаму-продуценту рибофлавіну на середовищах з різними джерелами карбону та нітрогену, компонентний склад раціонального поживного середовища для культивування продуценту з метою максимального накопичення рибофлавіну, здатність продуценту до синтезу ароматичних сполук на запропонованому середовищі. Встановлено вплив різних джерел карбону та нітрогену на накопичення біомаси та синтез рибофлавіну штамом E. ashbyi F-340, для максимального накопичення рибофлавіну краще підходять моносахариди (фруктоза, галактоза) та шестиатомний спирт сорбіт. Кращим джерелом нітрогену виявився дріжджовий екстракт. Отримані експериментальні дані свідчать про ефективність застосування глюкозо-фруктозного сиропу з вмістом фруктози від 8 до 12% на суху речовину (ГФС-10). Показано, що саме при використанні ГФС-10 синтезується найбільша кількість вітаміну (140 мг/дм3). Показаний широкий діапазон варіювання кількості синтезованої ефірної олії. Найбільша кількість спостерігається на середовищі, що містить в якості джерела карбону ГФС-10 (273–453 мг/дм3). Використання ГФС-10 дозволило збільшити вихід рибофлавіну у 6,7 рази, порівняно з середовищем з глюкозою, та у 3,7 рази, порівняно з середовищем з фруктозою. Вихід ефірної олії збільшився у 5 раз. Отримані данні є передумовою для оптимізації поживного середовища.