
Розробка автономних web-сервисів для імітаційного моделювання динамічних систем в реальному часі на базі моделей MATLAB Simulink
Author(s) -
А. О. Стопакевич,
О. А. Стопакевич,
А. М. Тігарєв,
Т. Г. Тігарєва
Publication year - 2020
Publication title -
avtomatizaciâ tehnologičeskih i biznes-processov
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2312-931X
pISSN - 2312-3125
DOI - 10.15673/atbp.v12i4.1931
Subject(s) - matlab , python (programming language) , computer science , web application , web testing , world wide web , operating system , embedded system , web service , web application security , web development
У статті розглянута задача розробки автономного web-сервісу на базі Simulink моделей. Запропоновано технологію, яка полягає в розробці комплексу з двох пов'язаних окремих додатків: консольного застосування на мові Сі на базі коду, який генерує Simulink Coder і додатки на мові Python, яке реалізує функціонал web-сервіс. Принциповим недоліком вже запропонованих рішень по розробці web-сервісів і web-додатків на базі Simulink моделей є те, що Simulink модель виконується за допомогою Matlab. Через це виникають нерозв'язні проблеми, а саме: надмірність і ресурсовитратність, ненадійність виконання моделі Simulink в реальному часі, складність взаємодії з моделлю під час виконання, фактична однопоточність Matlab. Останнє означає, що в один момент часу в пакеті може виконуватися тільки одна модель Simulink. Головною відмінністю запропонованої технології є те, що розроблений web-сервіс, на відміну від раніше запропонованих рішень, є автономним, тобто не вимагає для своєї роботи Matlab. Це дозволяє досягти суттєвої економії ресурсів і підвищує надійність роботи в цілому. Переваги пропонованої технології: швидка розробка; перенесення, тобто можливість працювати як в операційних системах загального призначення, реального часу і в операційних системах для одноплатних комп'ютерів; низькі вимоги до ресурсів; стандартний програмний інтерфейс віддаленого доступу. Сфера застосування технології: розробка «цифрових двійників» для налагодження компонентів систем автоматизації, швидка розробка регуляторів складної структури (за умови, що вона ефективно може бути представлена у вигляді окремих блоків), дистанційне навчання. Подальший напрямок досліджень планується в області удосконалення запропонованого підходу в області створення цифрових двійників для складних технологічних об'єктів, розробки регуляторів з некласичними підходами в області відновлення змінних стану для об'єктів з істотними перехресними зв'язками, а також в галузі дистанційного навчання в рамках LMS платформи.