Open AccessМетод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів
Author(s) -
L.V. Gazzavi-Rogozinа,
O.V. Tkachоv,
O.V. Filiptsova,
O.I. Naboka,
I.S. Burlaka,
Y.V. Dyomina,
V.V. Pidgaina
Publication year - 2018
Publication title -
naukovij vìsnik lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu veterinarnoï medicini ta bìotehnologìj ìmenì s.z. g̀žicʹkogo
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2518-1327
pISSN - 2413-5550
DOI - 10.15421/nvlvet8307
Subject(s) - medicine , chemistry , zoology , biology
У статті описано розроблений метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів. Існує методика збору іксодових кліщів «на сухий лід». Методика полягає у тому, що на певній місцевості розстилають покривало на краях якого та посередині розміщують шматочки «сухого льоду», який випаровується вуглекислим газом, що і приманює іксодових кліщів на нижню частину покривала. Існує методика збору іксодових кліщів «на себе», яка є найбільш простою і не вимагає ніяких спеціальних пристроїв. Існує загальноприйнята методика збору кліщів на «прапор», або «волокушу». Після підрахунку іксодових кліщів роблять висновок щодо епідеміологічної безпечності тієї чи іншої місцевості у розрахунку на прапорокілометр. Методи епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів в Україні відсутні. Метою роботи було розробити метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів, який буде передбачати оцінку кількості кліщів не лише на прапорокілометрі, а також і на квадратному кілометрі досліджуваної місцевості. У 2014 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 23,8% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Кількість кліщів на людині була меншою на 89%, за умов використання розробленого нами способу. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 344,67 ± 47,70/км2. У 2015 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 30,8% (Р < 0,001) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. За умов використання розробленого методу кліщів на людині взагалі не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 610,00 ± 88,88/км2. У 2016 році кількість іксодових кліщів на волокуші за розробленим методом була на 15,98% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Водночас кліщів на людині за умов використання розробленого методу також не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 888,33 ± 172,68/км2. Таким чином, розроблений новий метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів дозволяє підвищувати ефективність виявлення паразитів на прапорокілометрі у середньому на 23,53% (Р < 0,05–0,001). Дозволяє унеможливити ймовірність нападу іксодових кліщів на протикліщовий костюм людини завдяки триразовій обробки його репелентами. Розроблений новий метод уперше дозволяє провести епізоотичну оцінку місцевості щодо іксодових кліщів у розрахунку на км2.